Тетяна Лісовська про новий механізм організації закупівельної діяльності
Тетяна Лісовська

Керівниця напряму електронних публічних закупівель проєкту USAID/UK aid “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS”

Експертний висновок Тетяни Лісовської, керівника напряму електронних закупівель проекту USAID / UK Aid “Прозорість та підзвітність в державному управлінні та послугах” щодо нового механізму організації закупівельної діяльності: основні положення постанови КМУ “Про Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій”.

27 грудня 2018 року Кабінет Міністрів України схвалив постанову “Про Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій» (далі – Постанова).

Відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” під централізованою закупівельною організацією (ЦЗО) розуміється юридична особа, яка організовує і проводить процедури закупівель, у тому числі закупівлі за рамковими угодами, в інтересах замовників відповідно до Закону. ЦЗО набуває усіх прав і обов’язків замовників та несе відповідальність згідно із законами України.

Нова Постанова визначає порядок створення, організації діяльності та функціонування ЦЗО, а саме: регулює, хто має право приймати рішення про створення ЦЗО на центральному та регіональну рівнях, визначає можливу організаційно-правову форму ЦЗО, механізми фінансування і тарифи у разі надання платних послуг ЦЗО, а також мінімальні вимоги щодо організаційно-правової структури централізованої закупівельної організації та порядок взаємодії між замовниками та ЦЗО.

Досвід різних держав-членів ЄС показує — у результаті запровадження методики централізованих закупівель можлива економія державних коштів до 20%. В Україні результати функціонування ЦЗО в рамках пілотного проекту показали можливість заощаджувати кошти платників податків до 13,4% завдяки агрегації. Після набрання чинності Постанови в Україні ці показники можна буде ще більше покращити.
Розглянемо детальніше, які правила встановлюють положення нової Постанови і що це може дати на виході:

1) Хто має право приймати рішення про створення ЦЗО:
– Кабінет Міністрів України — для міністерств та інших органів державної влади (включаючи такі органи на місцях), а також для підприємств, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання;
– Рада міністрів Автономної Республіки Крим — для органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим;
– Місцеві та обласні ради — для органів місцевого самоврядування.

2) За організаційно-правовою формою юридичних осіб, ЦЗО може бути створене/визначене:
– за рішенням Кабінету Міністрів України — у формі державної установи або державного підприємства;
– за рішенням органів місцевого самоврядування — у формі комунальної установи, або комунального підприємства.

3) Відповідно до Постанови організаційно-правова структура ЦЗО повинна складатися як мінімум з:
– 4 уповноважених осіб, що будуть організовувати та проводити процедури закупівлі;
– підрозділу, що буде займатися аналізом ринку товарів та послуг;
– підрозділу по роботі з клієнтами;
– закупівельного підрозділу;
– юридичного відділу.

4) Взаємодія між замовниками та ЦЗО полягає в тому, що:
– замовники можуть проводити свої закупівлі через ЦЗО на добровільних засадах, самостійно визначати, які закупівлі і в якому випадку проводити через ЦЗО;
– замовники повинні користуватися ЦЗО в обов’язковому порядку, у разі якщо КМУ чи орган місцевого самоврядування у рішенні про створення ЦЗО визначить перелік замовників, які свої закупівлі зобов’язані делегувати ЦЗО.

5) Механізм фінансування діяльності ЦЗО залежить від того, на добровільних чи обов’язкових засадах замовники користуються послугами ЦЗО:
– якщо ЦЗО функціонує на обов’язкових засадах для замовників, орган, що прийняв рішення про створення, повинен забезпечити фінансування діяльності такого ЦЗО, а для замовників послуги такого ЦЗО безкоштовні;
– у разі якщо ЦЗО функціонує на добровільних задах для замовників, останні платять винагороду ЦЗО за проведення тендеру або укладання рамкової угоди у розмірі, що не перевищує:

I. 3% від укладеного договору, якщо вартість закупівлі становить не більше як 10 млн. грн.
II. 2% від укладеного договору, якщо вартість закупівлі становить не більше як 50 млн. грн.
III. 1% від укладеного договору, якщо вартість закупівлі становить не більше як 100 млн. грн.
IV. 0,5% від укладеного договору, якщо вартість закупівлі становить більше як 100 млн. грн.

При цьому винагорода не сплачується у випадку, коли тендер або закупівля за рамковою угодою не відбулися або були відмінені.

6) В електронній системі закупівель ЦЗО працює через власний кабінет, реєструється в системі через авторизовані електронні майданчики та отримує інформацією від замовників про потреби у закупівлі через електронну систему у власний кабінет.

Таким чином, після набрання чинності Постанови в Україні запрацює можливість для замовників проводити свої закупівлі через ЦЗО.

Слід зауважити, що основними перевагами ЦЗО є можливість досягти професіоналізації завдяки залученню закупівельних експертів до здійснення закупівель, економії бюджетних коштів за рахунок агрегації потреби та зниження транзакційних витрат, а також контролю над витратами державних коштів. Передбачається, що централізація сприятиме раціоналізації закупівель, тому що дозволяє стандартизувати товари та використовувати такі інструменти, як електронний каталог та електронний магазин. Результати використання механізму ЦЗО в ЄС підтверджують, що централізовані закупівлі можуть розглядатися не лише як інструмент економії коштів платників податків, але й як інструмент для досягнення інших цілей, зокрема, зниження рівня корупції, підвищення професійного рівня персоналу та використання нових електронних інструментів закупівлі (електронний магазин та електронний каталог). Тож, чекаємо нових перемог у сфері публічних закупівель у 2019 році.