Відповідність законопроєкту №1076 “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” до міжнародних стандартів
Тетяна Лісовська

Керівниця напряму електронних публічних закупівель проєкту USAID/UK aid “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS”

Експертний висновок Тетяни Лісовської, керівниці напряму електронних публічних закупівель проєкту USAID / UK Aid “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS” щодо відповідності нової редакції Закону України “Про публічні закупівлі” до міжнародних стандартів.

Одним із ключових блоків змін у новій редакції Закону України “Про публічні закупівлі” (далі- законопроєкт) є зміни пов’язані з гармонізацією національного законодавства зі стандартами ЄС, у тому числі, з метою створення позитивних умов для українського бізнесу у сфері міжнародної торгівлі. Україна має декілька міжнародних угод та договорів у сфері публічних закупівель, найбільш комплексною з яких є Угода про асоціацію України з ЄС. Основним елементом Угоди є положення про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ). Ці положення передбачають суттєву лібералізацію торгівлі (усунення тарифів чи квот) між сторонами, гармонізацію законодавства і нормативно-правової бази. Так, Угода про асоціацію України з ЄС містить окрему главу 8 (розділу IV Угоди, статті 148–156 та відповідний Додаток ХХI), в якій визначені положення стосовно умов для відкриття ринків публічних закупівель України та ЄС. Взаємний доступ до ринків публічних закупівель відбуватиметься на основі планованого, послідовного та контрольованого наближення законодавства України у сфері публічних закупівель до acquis ЄС (Директив ЄС у сфері публічних закупівель). Тому прийняття нової редакції Закону про публічні закупівлі є вкрай важливим.

Основними нововведеннями законопроєкту, які пов’язані з гармонізацією до законодавства ЄС, є:

  1. Можливість оцінки пропозицій учасників за ціною або вартістю життєвого циклу та іншими неціновими критеріями

Наразі одним із важливих завдань процесу закупівлі є створення умов не лише для економії коштів платників податків, а й забезпечення співвідношення між ціною та якістю, врахування умов та строків експлуатації товарів, робіт, а також екологічних критеріїв. З цією метою у новому законопроєкті визначені нові підходи до оцінки пропозицій. Так, відповідно до законопроєкту критеріями оцінки є ціна або вартість життєвого циклу; або ціна/вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі. При цьому, під вартістю життєвого циклу розуміється сукупність вартості предмета закупівлі або його частини (лота) та інших витрат, які нестиме безпосередньо замовник під час використання, обслуговування та припинення використання предмета закупівлі. Вартість життєвого циклу розраховується відповідно до методики, встановленої у тендерній документації. До вартості життєвого циклу, крім ціни товару (роботи, послуги), може включатися один або декілька витрат замовника протягом життєвого циклу товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), наприклад:

1) споживання енергії та інших ресурсів;

2) технічне обслуговування;

3) збір та утилізація товару (товарів);

4) вплив зовнішніх екологічних чинників протягом життєвого циклу, зокрема, вплив викидів парникових газів, інших забруднюючих речовин та інші витрати, пов’язані зі зменшенням впливу на навколишнє середовище (довкілля).

Водночас застосування критерію вартості життєвого циклу не повинно призводити до недобросовісної конкуренції та/або дискримінації учасників.

  • Введення поняття «аномально низька ціна тендерної пропозиції»

Згідно із нормами законопроєкту аномально низька ціна тендерної пропозиції — це ціна найбільш економічно вигідної пропозиції за результатами аукціону, яка є меншою на 40 або більше відсотків від середньоарифметичного значення ціни тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону, та/або є меншою на 30 або більше відсотків від наступної ціни тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону. Аномальна низька ціна буде визначатися електронною системою закупівель автоматично за умови наявності не менше двох учасників. Застосування положення щодо аномально низької ціни уможливить виявляти і (за необхідності) відхиляти пропозицій учасників, які демпінгують та навмисне знижують ціни під час аукціону. При цьому, учаснику надається можливість у визначені строки обґрунтувати заниження ціни, оскільки у деяких випадках ціна може бути заниженою з об’єктивних причин, таких як висока ефективність системи постачання або використання інноваційних технологій. У разі, якщо учасник не надає обґрунтування або надає його з порушенням термінів, замовник має право відхилити його тендерну пропозицію.

  • Визначення нових методів здійснення закупівлі (торги з обмеженою участю, електронні каталоги, конкурентний діалог, підстави і порядок проведення переговорної процедури)

У законопроєкті встановлюється нова процедура закупівлі — торги з обмеженою участю, яка може застосовуватися у разі потреби попередньої перевірки кваліфікації учасників шляхом проведення кваліфікаційного відбору та вище порогів ЄС. Для закупівлі складних предметів, де неможливо відразу визначити вимоги до предмету, замовник зможе застосовувати конкурентний діалог, а у випадку закупівлі стандартних товарів невеликої вартості у нагоді стане державний електронний магазин (електронні каталоги).

  •  Можливість участі у тендерах об’єднань учасників;

З метою підвищення конкуренції у законопроєкті також розширюється перелік осіб, що мають можливість подати пропозицію на тендер. Так, за новими правилами участь у процедурах закупівлі зможуть взяти об’єднання учасників — окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб-резидентів або шляхом об’єднання юридичних осіб-резидентів і нерезидентів та об’єднання юридичних осіб-нерезидентів зі створенням або без створення окремої юридичної особи.  У разі коли тендерна пропозиція подається об’єднанням учасників, до неї обов’язково включається документ про створення такого об’єднання, при цьому підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям  здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників підприємств (юридичних осіб), учасників об’єднання, на підставі наданої ними інформації.   

  • Можливість проведення консультацій з бізнесом, принцип пропорційності та чіткі вимоги до технічних специфікацій

Однією з ключових складових Директиви ЄС про закупівлі є вимоги до технічних специфікацій — опису мінімальних технічних вимог до товарів, робіт та послуг, які будуть постачатися, виконуватися або надаватися за договором закупівлі. Технічні специфікації — важлива складова тендерної документації, яка повинна відповідати певним вимогам. Так, в законопроєкті передбачена окрема Стаття 23, якою визначається, що технічні специфікації повинні бути об’єктивними (тобто не надавати переваг жодному з учасників) та достатньо чіткими (для забезпечення однакового розуміння таких специфікацій усіма учасниками). Більш того, передбачається посилання на європейські та міжнародні стандарти при підготовці вимог до предмету закупівлі. Така вимога встановлюється з метою забезпечення максимального рівня ринкового інтересу у пропозиції.

Таким чином, нові положення законопроєкту не лише наблизять українське законодавство до еквіваленту міжнародних стандартів, але й забезпечать підвищення якості, безпеку та екологічність товарів, економію ресурсів в перспективі, стимулюватимуть розвиток локального бізнесу та створять механізми боротьби з демпінгом.