Методологія оцінки

Методологія розроблена Державним агентством з питань електронного урядування України спільно з проектом USAID/UK aid “Прозорість та підзвітність в державному управлінні та послугах/TAPAS”, яку затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. №409. Україна стала першою країною у світі, яка ввела та закріпила таку методологію на державному рівні. Методологія оцінки була розроблена з урахуванням найкращих  міжнародних практик, що були проаналізовані канадською організацією Open North

Оцінка проводилась у два етапи:

I етап. Самооцінка розпорядниками (червень-серпень 2019 р.). З цією метою Державне агентство з питань електронного урядування України опитувало розпорядників інформації шляхом збору заповнених інформаційних карток щодо оцінки стану оприлюднення і оновлення відкритих даних;

II етап. Верифікація даних (серпень-вересень 2019 р.). Громадська організація “Разом проти корупції” аналізувала надані розпорядниками інформаційні картки та набори відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних – data.gov.ua та верифікувала оцінку стану оприлюднення відкритих даних.

III етап Попередня презентація результатів та зворотний зв’язок від розпорядників та громадськості (вересень – середина жовтня 2019 р.). Якщо у вас є пропозиції/зауваження до представленої оцінки, будь ласка, надсилайте до Сотник Романа Івановича sotnyk@e.gov.ua

Інформаційна картка складається з п’яти розділів, що загалом містять 35 критеріїв (запитань): 

  • Розділ 1. «Політика відкритих даних» (5 запитань, максимальна кількість балів – 8): наявність у розпорядника внутрішніх розпорядчих документів, що визначають відповідальність та порядок відкриття та оновлення даних, оприлюднення обов’язкових та додаткових наборів відкритих даних; 
  • Розділ 2. «Потенціал обробки та аналізу відкритих даних» (9 запитань, максимальна кількість балів – 16): визначення розпорядником відповідальної особи, залучення фінансування, взаємодія з іншими розпорядниками інформації, використання міжнародних стандартів, проведення навчань та аудиту;  
  • Розділ 3. «Якість відкритих даних» (9 запитань, максимальна кількість балів – 15): частота оновлення та повнота оприлюднення наборів відкритих даних, машиночитаність, типи даних; 
  • Розділ 4. «Залучення користувачів до системи оприлюднення відкритих даних» (7 запитань, максимальна кількість балів – 11): наявність зворотного зв’язку, інформування розпорядником про оприлюднення та оновлення наборів даних, залучення користувачів даних до визначення нових наборів; 
  • Розділ 5. «Вплив відкритих даних» (5 запитань, максимальна кількість балів – 9): сприяння розпорядником використанню оприлюднених наборів, організація та проведення моніторингу, оцінки впливу, переваги від оприлюднених наборів для громадськості. 

Сума оцінок за всіма розділами формує загальну оцінку стану оприлюднення та оновлення відкритих даних шляхом додавання числових ваг відповідей за кожним критерієм. 

Рейтинги сформовано на підставі оцінки:

  • центральних органів влади та розпорядників, які мають оприлюднювати щонайменше 14 унікальних, суспільно важливих наборів даних;
  • центральних органів влади та розпорядників, які мають оприлюднювати не більше 13 унікальних, суспільно важливих наборів даних;
  • обласні центри. 

Об’єктом оцінки є розпорядники інформації: 67 центральних органів влади та розпорядників, які мають оприлюднювати унікальні набори даних, та 16 обласних центрів, які надіслали заповнені картки оцінки стану оприлюднення та оновлення відкритих даних. 

Оцінка містить інформацію про відкриті дані станом на 1 серпня 2019 року.