Загальна оцінка стану оприлюднення та оновлення відкритих даних

Постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. №409 містить перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних:  основні (усі розпорядники інформації у межах компетенції) та унікальні (суспільно важливі та набори, які збирає тільки вказаний розпорядник). Перелік містить майже 900 наборів, які формувались за допомогою консультацій з експертами, бізнесом та інститутами громадянського суспільства. 

67 розпорядників інформації, центральних органів влади мають оприлюднювати унікальні, суспільно важливі набори відкритих даних. Окремо визначено перелік наборів для місцевих держадміністрацій та органів місцевого самоврядування. Оцінка стану оприлюднення та оновлення відкритих даних розпорядниками інформації показала наступне.

Центральні органи влади, розпорядники

На запит Державного агентства з питань електронного урядування лише 47 (70,1%) розпорядників надіслали заповнені інформаційні картки, 3 (4,5%) розпорядники надіслали листи із зазначенням неможливості надіслати інформаційні картки, 17 (25,4%) розпорядників – не надіслали інформацію взагалі.

За результатами загальної оцінки стану оприлюднення відкритих даних «лідерами» серед 21 розпорядника-«важковаговика» (мають оприлюднити 14+ унікальних наборів) є: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (38 балів), Державна фіскальна служба України (37 балів), Міністерство юстиції України (34 бали). «Оутсайдери»: Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (по 11 балів), Міністерство молоді та спорту України (12 балів), Національний банк України (14 балів).    

«Лідерами» серед 46 розпорядників (мають оприлюднювати не більше 13 унікальних наборів) є: Державна регуляторна служба України (39 балів), Генеральна прокуратура України і Пенсійний фонд України (по 34 бали), Антимонопольний комітет України, Державне агентство рибного господарства України і Фонд державного майна України (по 33 бали).

«Оутсайдери»: Національне агентство з питань запобігання корупції та Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (по 5 балів), Національне агентство України з питань державної служби і Державна екологічна інспекція України (по 8 балів), Державне агентство лісових ресурсів України і Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (по 9 балів).

Державне агентство з питань електронного урядування набрало найвищу оцінку – 43 бали. У загальних рейтингах не представлено, тому що воно формує та реалізує державну політику у сфері відкритих даних.

Розділ 1. «Політика відкритих даних»

«Лідери»: Державна фіскальна служба, Державне агентство рибного господарства України, Центральна виборча комісія (по 8 балів).

За результатами оцінки затвердив розпорядчий документ (акт) щодо відкритих даних 31 (46,3%) розпорядник. Невисокий показник спостерігається і за оприлюдненням унікальних наборів на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних. Всього 17 (25,4%) розпорядників  оприлюднили всі унікальні набори, менше 50% наборів – 13 (19,4%) розпорядників, а взагалі не оприлюднили жодного набору – 23 (34,3%) розпорядники. Позитивними кроками є готовність розпорядників – 10 (15%) – оприлюднювати додаткові набори даних. У той же час, розпорядники зазначають про певні перешкоди оперативного викладення наборів на порталі відсутністю фінансування та штатних одиниць.

Розділ 2. «Потенціал обробки та аналізу відкритих даних»

«Лідери»: Генеральна прокуратура України (9 балів), Державна регуляторна служба України, Міністерство внутрішніх справ України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (по 8 балів). 

За результатами оцінки 20 (29,9%) розпорядників інформації визначили відповідальну посадову особу (структурний підрозділ) посадовими інструкціями або внутрішнім актом. 12 (17,9%) розпорядників здійснюють взаємодію з іншими розпорядниками інформації. А міжнародні стандарти використовують 5 (7,5%) розпорядників.

Розпорядникам бракує фінансування. Тільки 14 (20,9%) розпорядників мають фінансування на реалізацію проектів з відкриття даних, і це, переважно, кошти державного бюджету або донорів.

20 (29,9%) розпорядників проводили або брали участь у навчаннях для посадових осіб з практичних питань оприлюднення відкритих даних.

Розпорядники, фактично, не здійснюють аудит наявних у розпорядника інформації відкритих даних. Всього – 3 (4,5%) розпорядники проводили аудит. 

Розділ 3. «Якість відкритих даних»

«Лідери»: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (14 балів), Державне агентство рибного господарства України (12 балів), Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, Фонд державного майна України (по 11 балів).

За результатами оцінки майже половина розпорядників – 32 (47,8%) дотримуються частоти оновлення даних, визначеної паспортом. 10% наборів даних мають машиночитаний формат. В основному, розпорядники опубліковують структуровані дані – 35 (52,2%), текстові – 21 (31,3%), архіви – 9 (13,4%) та графічні – 3 (4,5%). У первинній неагрегованій формі та без сканованих зображень оприлюднюють дані 27 (40,3%) розпорядників. Назви наборів відповідають зазначеному в переліку лише у 13 (19,4%) розпорядників, опис набору є повним у 17 (25,4%) розпорядників, а коректні ключові слова містять у наборах 26 (38,8%) розпорядників.

Розділ 4. «Залучення користувачів до системи оприлюднення відкритих даних».

«Лідери»: Державна фіскальна служба України (10 балів), Міністерство юстиції України (9 балів), Державна служба геології та надр України (8 балів).

За результатами оцінки зворотний зв’язок отримують 17 (25,4%) розпорядників. Серед загальновизначених користувачів відкритих даних – органи влади, бізнес, громадські організації, експерти, засоби масової інформації. Розпорядники переважно отримують зворотний зв’язок за допомогою електронних листів, електронних форм.  9 (13,4%) розпорядників проводять публічні зустрічі, а 12 (17,9%) розпорядників комунікують за допомогою соціальних мереж. 

Організовують та проводять заходи з інформування про діяльність у сфері відкритих даних 18 (26,9%) розпорядників. Доволі низьким показником є оприлюднення інформації про нові набори даних – 9 (13,4%) розпорядників. Проводять аналіз зворотного зв’язку ще менше розпорядників – 6 (9%) розпорядників, а залучають користувачів до визначення нових наборів даних тільки 8 (11,9%) опитаних. 

Розділ 5. «Вплив відкритих даних»

«Лідери»: Генеральна прокуратура України, Державна міграційна служба України, Державна регуляторна служба України (по 7 балів).

За результатами оцінки лише 14 (20,9%) розпорядників сприяють використанню наборів відкритих даних, переважно шляхом аналізу запитів, організацією та проведенням круглих столів, залученням членів громадських рад, інформуванням під час колегій, брифінгів. Деякі розпорядники почали активно використовувати Viber, Telegram, чат-боти. 

Для формування політики та планування власної діяльності 6 (9%) розпорядників використовують інформацію відкритих даних задля: аналізу діяльності, підготовки планів діяльності та визначення пріоритетних напрямків, проведення оцінки ризиків в профільних сферах, створення електронних сервісів, бюджетних запитів.

Моніторинг використання відкритих даних здійснюють шляхом веб-аналітики, доступу API, завантаження даних, офіційними комунікаціями 10 (14,9%) розпорядників, зворотний зв’язок з користувачами підтримують 12 (17,9%) розпорядників, провели дослідження наслідків використання відкритих даних лише 2 (3%) розпорядника. Жоден розпорядник інформації не проводив оцінку впливу відкритих даних.

І наостанок, що визначили розпорядники перевагою для громадськості в оприлюдненні наборів відкритих даних: 41 (61,2%) розпорядник відзначає саме підвищення прозорості в діяльності розпорядника, 18 (26,9%) – створення додаткової економічної цінності, 13 (19,4%) – підвищення ефективності робочих процесів розпорядника і лише 2 (3%) – економію та зменшення витрат на оплату праці розпорядника. 

Обласні центри 

На запит Державного агентства з питань електронного урядування 16 (70%) з 23 розпорядників надіслали заповнені інформаційні картки.

За результатами загальної оцінки стану оприлюднення відкритих даних «лідерами» є: Хмельницький (50 балів), Львів (46 балів), Тернопіль (по 45 балів). «Оутсайдери»: Рівне (13 балів), Полтава, Одеса (по 15 балів).

Житомирська міська рада офіційно надіслала інформацію про діяльність окремих департаментів, а не зведену по результатах діяльності всієї міської ради. Тому бали не було нараховано.

Розділ 1. «Політика відкритих даних»

«Лідери»: Вінниця, Тернопіль, Хмельницький (по 7 балів).

За результатами оцінки затвердили розпорядчий документ (акт) щодо відкритих даних та оприлюднили його у відкритому доступі 11 (47,8%) розпорядників. 6 (26%) розпорядників оприлюднили понад 50% наборів на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних. Всього 9 (39,1%) розпорядників періодично оновлюють оприлюднені набори даних. Позитивним фактором є генерація додаткових наборів даних, котрі оприлюднюють 8 (34,8%) розпорядників. 

Розпорядники зазначають: у більшості випадків інформація, що входить до обов’язкового набору, обліковується без застосування спеціальних облікових чи інформаційних систем, вручну, на комп’ютерах працівників відповідних структурних підрозділів. Наявність стандартів суттєво допомогла б формуванню та оприлюднення наборів даних 

Розділ 2. «Потенціал обробки та аналізу відкритих даних»

«Лідери»: Івано-Франківськ, Львів (по 12 балів), Тернопіль, Хмельницький (по 11 балів).

За результатами оцінки 11 (47,8%) розпорядників інформації визначили відповідальну посадову особу (структурний підрозділ) посадовими інструкціями (положеннями) або внутрішнім актом.

Як правило, розпорядники взаємодіють зі своїми профільними департаментами, структурними підрозділами, комунальними закладами. Всього 7 (30,4%) розпорядників здійснюють взаємодію. Чотири міста (Вінниця, Київ, Кропивницький та Львів) постійно обмінюються досвідом, проводять спеціальні тренінги, форуми, намагаються проводити постійний моніторинг учасників Міжнародної хартії відкритих даних. Загалом до Міжнародної хартії відкритих даних приєдналось 8 обласних центрів: Вінниця, Дніпро, Івано-Франківськ, Кропивницький, Львів, Тернопіль, Хмельницький та Чернівці. 

Розпорядникам бракує фінансування – 8 (34,8%) розпорядників мають фінансування. На реалізацію проектів з відкриття даних переважно гроші йдуть з місцевих бюджетів. 

Проводили навчання або брали участь у навчаннях для посадових осіб з практичних питань оприлюднення відкритих даних 10 (43,5%) розпорядників. 

Всього 5 (21,7%) розпорядників здійснюють аудит наявних у розпорядника інформації відкритих даних. 

Розділ 3. «Якість відкритих даних»

«Лідери»: Івано-Франківськ, Тернопіль, Хмельницький (по 12 балів).

За результатами оцінки більшість розпорядників – 12 (52,2%) дотримуються частоти оновлення даних, визначеної паспортом. Лише 8% наборів даних мають машиночитаний формат. В основному, розпорядники опубліковують структуровані дані – 8 (34,8%), текстові, графічні та архіви – 3 (13%). У первинній неагрегованій формі оприлюднюють дані 9 (39,1%) розпорядників, лише 7 (30,4%) розпорядників опубліковують набори без сканованих зображень. Назви наборів відповідають зазначеному в переліку та опис набору є повним лише у 3 (13%) розпорядників, а коректні ключові слова містяться у наборах 9 (39,1%) розпорядників.

Розділ 4. «Залучення користувачів до системи оприлюднення відкритих даних»

«Лідери»: Хмельницький (11 балів), Львів (9 балів), Івано-Франківськ, Тернопіль (по 8 балів).

За результатами оцінки зворотний зв’язок отримують 7 (30,4%) розпорядників. Серед загальновизначених користувачів – мешканці міста, громадські активісти та ІТ-фахівці, що використовують відкриті дані для створення власних продуктів. 

Розпорядники переважно отримують зворотний зв’язок за допомогою електронних листів, електронних форм. 9 (39,1%) розпорядників проводять публічні зустрічі, а 8 (34,9%) – комунікують за допомогою соціальних мереж. Бета-тестування нових наборів даних проводять 2 (8,7%) розпорядники.

Організовують та проводять заходи з інформування про діяльність у сфері відкритих даних лише 6 (26%) розпорядників.. Проводять аналіз зворотного зв’язку 2 (8,7%), а залучають користувачів до визначення нових наборів даних 3 (13%) розпорядники. Основні інструменти для залучення до визначення нових наборів даних: Єдиний державний веб-портал відкритих даних, місцеві портали відкритих даних, офіційні сайти міських рад та її виконавчих органів, опитування громадської думки.

Розділ 5. «Вплив відкритих даних»

«Лідери»: Хмельницький, Львів (по 9 балів), Вінниця, Івано-Франківськ, Тернопіль (по 7 балів).

За результатами оцінки 7 (30,4%) розпорядників сприяють використанню наборів відкритих даних, зокрема шляхом створення та публікації аналітичних матеріалів на основі відкритих даних, проведення хакатонів, на лекціях та практичних заняттях, впродовж створення сервісів для громадян (карта комунального майна, карта ремонтів). За участі міських голів проводять інформаційні кампанії про нове джерело інформації у формі відкритих даних, відкритих реєстрів. 

Для формування політики і планування власної діяльності 6 (26%) розпорядників використовують інформацію відкритих даних задля, наприклад: підготовки Програми соціально-економічного розвитку громади; формування прогнозованої кошторисної документації з використання бюджетних коштів на наступний рік. Також отримують та аналізують дані від бізнес-структур, наприклад: дані мобільного оператора використовуються в процесі змін транспортної системи м.Львів, впровадження системи електронного квитка.    

Моніторинг використання відкритих даних здійснюють шляхом веб-аналітики, доступу API, завантаження даних, офіційними комунікаціями 8 (34,8%) розпорядників, зворотний зв’язок з користувачами підтримують 8 (34,8%) розпорядників. Серед результатів моніторингу розпорядники зазначили: найбільше використовуються результати веб-аналітики та статистики відвідуваності ресурсів; найбільш поширено використання соціальних мереж та контакти з відповідальним за відкриті дані розпорядника.

Оцінку впливу відкритих даних провели 2 (8,7%) розпорядники з метою аналізу виконання Стратегії розвитку відкритих даних та підготовки щорічних звітів, а також підготовки щорічної порівняльної статистики звернень, підключення сервісів, які використовують відкриті дані.    

Майже одноголосно розпорядники визначили основною перевагою для громадськості в оприлюдненні наборів відкритих даних підвищення прозорості в діяльності розпорядника – 15 (65,2%), створення додаткової економічної цінності – 9 (39,1%), підвищення ефективності робочих процесів – 9 (39,1%), і 1 (4,4%) – економію та зменшення витрат на оплату праці розпорядника.