Ми починаємо знайомити з чемпіонами відкритих даних – людьми, які роблять багато цінних та корисних речей у галузі відкритих даних. Сьогодні героєм нашої статті є Кирило Захаров з Дніпра. Кирило є автором проекту «Суд на долоні», який посів друге місце на конкурсі з відкритих даних Open Data Challenge. Він виступив ініціатором та працював над створенням Дніпровського порталу відкритих даних. А також Кирило був учасником програми навчання тренерів з відкритих даних в рамках проекту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах».

Про свою участь у конкурсі Open Data Challenge та про створення порталу з відкритих даних Кирило поділився у розмові.

  • Розкажіть, як зародився проект «Суд на долоні», яка його головна ідея і які проблеми він допоможе вирішити?

Основною проблемою судочинства в Україні є непослідовне правозастосування. Як можна сподіватися на виконання норм Закону, коли судді, опираючись на одні й ті ж самі частини та статті певних законів, приймають абсолютно протилежні рішення? Коли Державна судова адміністрація у лютому опублікувала весь архів судових рішень з 2006 року, у нас виникла ідея розробити рішення, які дозволили б юристам, представникам громадських організацій та ЗМІ отримувати детальні звіти щодо практики застосування правових норм.  З кожного судового рішення за допомогою алгоритмів роботи з текстами ми вилучаємо структуровану інформацію щодо того, на які закони опираються судді при прийнятті рішень, на які саме частини та статті з цих законів, які прокурори брали участь в засіданнях, які юридичні особи виступали у якості позивача або відповідача у справі тощо. І на підставі отриманої структурованої інформації пропонуємо ряд аналітичних продуктів: пошук з детальними фільтрами, візуалізацію судових процесів у формі графів та оперативну судову статистику.

  • Як Ви потрапили на Open Data Challenge?  І як думаєте, чому обрали саме Вас?

Про челендж ми дізналися зі стрічки зі сторінки проекту TAPAS у Facebook. Щоб дізнатися про деталі конкурсу ми спеціально приїжджали з Дніпра у Харків. Потім протягом тижня підготували проект, подали і через деякий час дізналися про те, що ми пройшли до півфіналу. Я вважаю, що наша команда змогла увійти до десятки найкращих з ряду причин. По-перше, ми дійсно використовуємо відкриті дані, які опубліковані державними органами. Вони – доступні для усіх, але важлива якість аналітичних рішень. По-друге, проект може мати великий соціальний вплив. Припинення або хоча б висвітлення практики непослідовного правозастосування призведе до зменшення помилок в роботі суддів та сприятиме боротьбі з випадками корупції. Наше рішення дозволить зробити роботу судів прозорою.

  • Які дані плануєте використовувати?

Наше рішення використовуватиме дані з Єдиного державного реєстру декларацій (проект НАЗК), Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Єдиного реєстру арбітражних керуючих, Єдиного реєстру адвокатів України. Далі цей перелік буде тільки збільшуватися. Все буде залежати лише від того, які цікаві питання ми зможемо сформулювати до даних з судових рішень та нових наборів даних, які публікуватиме держава.

  • Ваші очікування від програми й майбутнього своїх проектів?

Ми сподіваємося розробити успішний комерційний та соціально значущий проект, який власним прикладом доведе велику цінність відкритих даних. А у кращому випадку ми будемо сподіватися на справжню революції у судочинстві нашої країни.

  • Ви є одним з ініціаторів порталу з відкритих даних у Дніпрі. Що стало поштовхом до його створення?

В Україні є постанова, яка визначає де і яким чином мають публікуватися відкриті дані. Так сьогодні для розпорядників даних є два шляхи – розміщення даних на Національному порталі відкритих даних data.gov.ua або на власних офіційних сторінках. На жаль, через деякі недоліки в адмініструванні Національний портал швидко перетворився на великий смітник, в який чиновники завантажували все що завгодно і дуже рідко саме дані. Тому найбільші міста України вирішили, що найбільш перспективний шлях для розвитку муніціпальних відкритих даних – це створення власних порталів. До того ж такі сайти стають унікальними ресурсами, на якому зібрана велика кількість інформації саме про конкретне місто, його життя та розвиток. Власне створення Дніпровського порталу відкритих даних – це бажання відкрити Дніпро як для його жителів, так і для всього світу.

  • Що було найважчим при створенні порталу?

Створення порталу не було важким. Тема відкритих даних вже давно розвивається в демократичних країнах і є кілька технічних рішень з відкритим кодом, які визнані та використовуються в усьому світі. Це платформи DKAN, CKAN, JKAN, Open Data Catalog та інші. Відповідно ми мали просто обрати одне із існуючих рішень. Наш вибір зупинився на DKAN, тому що це портал відкритих даних, розроблений на основі відомої системи управління вмістом (СMS) Drupal. Вона використовує широко розповсюджені мову програмування PHP та бази даних MySQL. Важливо було також обрати рішення, яке ми технічно спроможні підтримувати. Я працював із Drupal раніше в ряді проектів і тому зможу допомогти у випадку виникнення проблем з порталом. Так, на створення порталу пішло не так багато часу. Більше проблем викликала саме публікація даних. Адже Кабінет Міністрів України затвердив перелік наборів даних, які мають бути опубліковані, але міста не отримали жодних рекомендацій стосовно змісту цих наборів. Наприклад, кожне місто має розмістити набір “Перелік об’єктів комунальної власності, що передані в оренду чи інше право користування” і кожне місто вирішувало це питання по-різному: деякі міста опублікували перелік адрес та кількість квадратних метрів нерухомого майна, деякі також вказали ціну оренди, орендарів та кінцевий термін оренди, а деякі навіть окрім нерухомого майна вказали ще й перелік машин, устаткування та іншого рухомого майна, яке є на балансі міста. При цьому дуже важливо, щоб набір був якісним та включав вичерпний перелік інформації. Якщо є такий набір, то це дозволить залучити інвесторів, стартапи зможуть знайти собі місце, яке буде значно дешевше офісів у бізнес-центрах, громада зможе оцінити наскільки ефективно розпоряджається майном місцева влада тощо. Тому для нас було край важливо спочатку визначити для себе стандарт відкриття даних і для цього знадобилося багато часу. Зараз портал ще не знаходиться у фінальній стадії та буде ще розвиватися, отже чекайте оновлень.

  • Яку важливу інформацію зможуть знайти жителі на порталі?

На порталі вже зібрано багато корисної інформації – довідники підприємств та організацій Дніпровської міської ради, дані по ЖКХ, титульні списки ремонтів, заклади культури та гуртки, записи щодо голосувань депутатів та багато іншого. Кожному просто варти зайти на портал та самому побачити опубліковані набори даних і знайти для себе цікаве. Найголовніше не порталі – це його користувачі. Я маю на увазі як представників міської влади, які прикладають багато зусиль для підготовки, розміщення даних та підтримки їх в актуальному стані, так і людей, які планують використовувати набори. Адже важлива не публікація даних сама по собі, а ті інновації, які можуть бути створені на основі даних. Ми чекаємо активних громадян, які зможуть запропонувати та розробити сервіси, веб-застосунки та рішення, які призведуть до покращення життя кожного.

  • Які у Вас плани з розвитку цього порталу? Чим він буде вирізнятися з-поміж інших подібних порталів відкритих даних інших міст?

Насамперед ми поки адаптуємо портал під відповідність вимогам українського законодавства. Необхідно додати на порталі форми зворотного зв’язку, можливість оцінки кожного набору даних користувачами, розробити можливість попереднього ознайомлення з наборами даних за допомогою інтерактивних візуалізацій. Як я вже зазначав, всі міста використовують дуже схожі технічні рішення. При цьому вони можуть намагатися вирізнятися новими трендами в веб-дизайні, інтерактивними можливостями, швидкістю роботи. Проте все це не є надто значущим. Для мене важливо, щоб Дніпровський портал вирізнявся змістом, а саме кількістю та якістю наборів даних. Це є запорукою того, що портал буде цікавий користувачам і робота над ним була проведена не дарма.

  • Чи допомогла Вам участь у програмі навчання тренерів у рамках програми «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах»? Якщо так, то чим саме? 

Участь в програмі була дуже корисною. Вона дала можливість зрозуміти соціальний контекст, необхідність публікації даних. Ми дізналися, з якими проблемами стикаються розпорядники даних при публікації інформації та як вирішити ці проблеми. І найбільш цінним є нетворкінг. Дуже важливо розуміти, що є спільноти, які зацікавлені у відкритих даних, які готові допомагати одна одній. Зараз, фактично, я намагаюся об’єднати дніпровців, які займаються роботою з даними, щоб спільними силами ми розкрили потенціал відкритих даних для нашої громади. Організаційна, технічна та моральна підтримка спільноти, яку створила програма, є дуже цінною.