Ми продовжуємо розповідати про чемпіонів з відкритих даних в Україні, ідейних натхненників, які «рухають» зміни у напрямку відкритості та прозорості українських міст. Ми вже розказували про успіхи Дрогобича у конкурсі Transparent cities/Прозорі міста, в якому місто зі своїм порталом відкритих даних увійшло до топ-3 кращих інноваційних практик прозорості в містах. Сьогодні ми говоримо зі Станіславом Гайдером, який був ініціатором та працював над створенням Дрогобицького порталу відкритих даних, розвиває цей портал і сьогодні, також він брав активну участь у приєднанні Дрогобича до Міжнародної хартії відкритих даних і є членом Національної мережі тренерів з відкритих даних, яку підтримує наш проект.

– Станіславе, що стало поштовхом до створення порталу відкритих даних у Дрогобичі?
– У 2016 році з ініціативи новообраного міського голови Дрогобича Тараса Кучми розпочалася реалізація амбітного проекту «Smart City», який мав побудувати діалог між владою та громадою: надати громаді всі можливості контролю органів влади, аналізу роботи муніципалітету, а головне – побудову соціального капіталу в місті. На початку 2017 року наші дороги перетнулися з проектом «Прозорість і підзвітність у державному управлінні та послугах» і наш проект «Дрогобич – Smart City» отримав новий виток розвитку. Ми отримали деталь, якої не вистачало у нашому механізмі – ми навчилися розуміти, що таке відкриті дані, як з ними працювати і як отримувати від них економічний ефект. Практично одразу після навчання на програмах для тренерів та мерів міст було прийнято рішення створити портал відкритих даних.

– Що було найважчим під час створення порталу?
– Найважчим завжди є початок. Тому важливим етапом стало роз’яснення усім сторонам значущості запровадження порталу та публікацій актуальних наборів даних. Далі – контроль за дотриманням прийнятих рішень: публікація наборів даних, робота в «е-кабінетах порталу». Саме ж створення порталу не було настільки складним, бо він створений за шаблоном відомого проекту DKAN.

– Чи вирізняється портал Дрогобича від інших порталів відкритих даних, які вже є в Україні?
– Наш портал дуже схожий на портал Дніпра. Хороший портал у Львова, Чернівців. Я часто моніторю сайти інших міських рад, і скажу вам, що є й такі ради, які публікують дані на офіційній сторінці міста і це круто. Чому? Бо люди знають, що це важливо, знають про існування Постанови КМУ №835 (так-так, є і такі муніципалітети, які навіть і не чули про цей документ).

– Скільки наборів відкритих даних містить портал Дрогобича і чому саме ці дані вирішили опублікувати?
– Сьогодні портал містить понад 50 наборів. У нас амбітна мета: 100% наборів з Постанови КМУ №835 та 100 унікальних наборів даних від розпорядників мають бути опубліковані до 1 жовтня 2018 року. Ми пишаємося такими наборами на нашому сайті, як дані про пайову участь, землю, комунальну власність, рекламу та ін. Також у нас є набори про охорону культурної спадщини, бюджети освітніх закладів міста, щоденні показники використання енергоресурсів установами та ін. На порталі створено кабінети для усіх розпорядників інформації і ми працюємо над тим, щоб кожен такий кабінет був наповнений даними.

– Які дані найбільше користуються популярністю серед мешканців міста?
– Дані, які стосуються важливих сфер життя, про які усі завжди говорять – це земля, комуналка, реклама, торгові площі.

– Які сервіси пропонує портал Дрогобича?
– Сьогодні це мапи договорів реклами, виїзної торгівлі та розміщення торгових площ, МАФів, поіменне голосування депутатів міської ради, мапа комунальних об’єктів міста, аналітика е-закупівель та трансакцій розпорядників коштів, електронні декларації чиновників. Нещодавно ми підключили аналітику е-закупівель в ProZorro на етапі планування. І ще хочемо цього року  впровадити геопортал міста та візуалізатор даних, які виведуть аналіз наборів даних на інший рівень, адже всі полюбляють красиві візуалізації, інфографіки і ми хочемо це надати мешканцям Дрогобича.

– Чи можна уже говорити про економічний ефект порталу відкритих даних для міста?
– Безперечно! Наприклад, після перенесення даних про виїзну торгівлю та розміщенням МАФів на е-сервісах, місто отримало додатковий дохід від легалізації незаконних об’єктів. Мешканці міста переглядають мапи і якщо офіційні дані відсутні на мапі, а по факту існує торгівля, відбувається інформування служб міста. Важливим сервісом на основі відкритих даних є «Відкрита реклама міста», де мешканці за допомогою служб міста демонтують незаконну рекламу чи змушують власників укладати договори з міською радою. Так, у 2016 році від реклами до казни міста надійшло 176 тис. грн. У 2017 році після впровадження е-сервісу до казни надійшло 350 тис. грн. У це важко повірити, але уже в перший місяць роботи сервісу було знайдено чотири незаконних білборда, за які роками ніхто не платив у казну міста, і два з них були у власності активіста 🙂 І таких історій у нашому місті є багато. Але найголовніший ефект – мешканці відчувають, що можуть впливати на непрозорі процеси, можуть вирішувати проблеми та робити життя у місті комфортнішим. Я завжди говорю, що відкриті дані – це “щит від популізму” для міської ради, і чим швидше зрозуміють це муніципалітети, тим швидше міста отримають підтримку громадян.

– Чи допомогла Вам участь у програмі навчання тренерів у рамках програми «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах»? Чим саме?
– Дана програма – це як ковток свіжого повітря, як орієнтир наших дій. Як я вже розповідав на початку, ми отримали чудовий досвід, важливі поради та друзів, які й досі, як ангели-хоронителі оберігають та допомагають Дрогобичу. Ви ж розумієте, що ця робота тільки розпочалася.

– Минулого року Дрогобич приєднався до Міжнародної хартії відкритих даних. Що це дало для міста? Чи є вже якісь результати?
– 
Це неймовірна подія для нашого міста. Дрогобич підняв ще вищу планку в роботі з відкритими даними. Водночас це і важливий політичний крок. В Україні часто трапляється так, що кожний наступний міський голова може перекреслити всі добрі починання свого попередника. Відтак, бути членом Міжнародної Хартії відкритих даних – це виконувати певні міжнародні правила. Тому цей крок нам допоможе вибудовувати таку систему, яка не буде перекреслена одного прекрасного дня фразою «Бо нє».

– Щоб Ви порадили тим, хто планує створити портали? Можливо саме малим містам в силу своєї специфіки? 
– Найперше, що варто зробити – це визначити відповідальну особу чи відділ, які будуть займатися як порталом, так і розвитком відкритих даних міста. Наступний, і не менш важливий крок – це створення робочої групи, зокрема з активних громадян, які повинні обговорити оприлюднення першочергових наборів даних. Думка громадськості є важливою, адже який сенс оприлюднювати набори даних, які не будуть цікавити мешканців. Так зробили ми в Дрогобичі і отримали позитивний фідбек: громадськість спільно з владою визначила план дій і ми залучилися підтримкою в реалізації проекту.
Безперечно є проблема, коли великі масиви даних знаходяться в немашиночитних форматах jpg, pdf, docx та інших і на чистку цих даних йде неймовірно багато часу. Наша відповідь у цьому проста – залучайте до таких проектів студентів чи навіть школярів, які на практикумах й почистять ваші дані.
Не витрачайте кошти на портал. Є безкоштовні платформи DKAN та CKAN, на яких можна розгорнути ваш сайт. Якщо це складно, то реєструйтеся у кабінетах на національному порталі data.gov.ua або ж просто створіть розділ на сайті «Відкриті дані», але розпочніть якомога швидше працювати у цьому напрямку. Розвиток вашого міста у ваших руках. Петиції – це добре, камери спостереження – також, але чи цього достатньо для міста 21 століття – питання риторичне.