Ми продовжуємо знайомити з чемпіонами відкритих даних, ідейними натхненниками та людьми, які «рухають» зміни у напрямку відкритості міст України. Сьогодні ми поговоримо з Тетяною Лебухорською, провідним фахівцем з е-урядування і відкритих даних Чернівецької міської ради. Тетяна є членом мережі Open Data Leaders Network і завдяки її зусиллям Чернівці стали містом, де реалізується пілотний проект із запуску відкритих даних в Україні. Крім того, Тетяна брала активну участь у приєднанні Чернівців до Міжнародної хартії відкритих даних. Сьогодні вона працює над розробкою міського порталу відкритих даних, і про це детальніше ми з нею поговоримо.

– Тетяно, що стало поштовхом для роботи над розкриттям даних у місті? Чому це потрібно місту?
Чернівці займають лідерські позиції у рейтингах щодо прозорості та публічності роботи міської ради. Цьому сприяло активне громадянське суспільство, що створювало суспільний попит на публічну інформацію. Великою перевагою міста є також наявність політичної волі на відкриття даних. Ми розуміємо, що розкриття інформації у форматі відкритих даних – це новий щабель роботи з даними. Бо інформація – це ресурс, і використовуючи відкриті дані, ми даємо поштовх до використання цього ресурсу бізнесом, медіа, аналітичними центрами та громадськими організаціями, дослідниками та науковцями. Тобто для нас відкриті дані – це розвиток міста, покращення якості життя громади, розкриття потенціалу міста та його мешканців.

– Коли ви починали працювати над темою відкритих даних, що було найважчим?
Найважче – долати стереотипи та змінювати ставлення до даних. Наприклад, дуже поширеним є стереотип “конфіденційності” у розпорядників інформації. Розпорядники інформації звикли поводитися з даними як з приватною інформацією, приймати рішення про її оприлюднення, виходячи не з корисності даних, а з власного (не)бажання чи, у кращому випадку, відповідно до вимог законодавства. Ще один стереотип – “непотрібність”. Мовляв відкриті дані нікому не потрібні, а заради 5-10 фріків, які будуть використовувати дані, не варто витрачати зусиль. Але є й об’єктивні труднощі – це спроможність міської ради оперативно генерувати та оновлювати інформацію у форматі відкритих даних. Я переконана, що відкриті дані не повинні ставати ще одним завданням (додатковим навантаженням) для чиновника. Натомість вони мають органічно інтегруватися у бізнес-процеси міської ради. Але для цього може виникнути потреба у зміні самих бізнес-процесів, в автоматизації роботи, що в свою чергу потребує відповідних ресурсів.

– Яка специфіка є у відкритих даних на рівні міста і чим ці дані відрізняються від інших даних?
На рівні міста високий рівень чутливості до даних. Тобто, дивлячись на будь-яку цифру, мешканець може “приміряти” її на себе, зрозуміти, що у цій цифрі є “для мене”. Наприклад, якщо ми публікуємо титульні списки ремонтів житлового фонду, то мешканці першими поставлять запитання чому саме ці об’єкти потрапили у список і першими будуть контролювати виконання запланованих робіт. Коли ми публікуємо деталізовані витрати на утримання шкіл, батьки можуть проаналізувати якість утримання шкіл і розуміти, чи потрібні ще так звані батьківські фонди. І це дуже хороший спосіб стимулювати громадський контроль за діяльністю органів влади, що є одним зі шляхів підвищити якість управління містом. Іншою особливістю відкритих даних на рівні міста є те, що не всі дані, які стосуються міста, є у розпорядженні міської ради. Тому її завданням є налагодити співпрацю з іншим установами та організаціями таким чином, щоб усі були зацікавлені відкривати та публікувати дані.

– Яку важливу інформацію можуть знайти жителі міста на порталі відкритих даних і що є, на Вашу думку, найголовнішим на ньому?
На самому початку пілотного проекту ми провели зустріч з активними мешканцями міста, а також опитування у соціальних мережах щодо того, які дані у першу чергу цікавлять громаду. Як результат, ми отримали великий запит (не можу сказати, що несподіваний) на дані про транспорт (графіки, маршрути, інформація про перевізників), дані з медичної галузі (кваліфікація лікарів, дані про наявне обладнання, територію обслуговування, кількісні показники роботи медичних установ), дані щодо містобудування (детальна інформація про видані дозволи та містобудівні умови, рекламу, пересувні споруди, літні майданчики, використання земельних ділянок, зонування та правила забудови). Саме ці дані у першу чергу будуть опубліковані на порталі.

– Які Ваші плани з розвитку цього порталу? Чим він буде вирізнятися з-поміж інших подібних порталів відкритих даних інших міст?
Йдеться радше про розвиток культури відкритих даних, а не лише порталу. Вся цінність відкритих даних полягає у їх використанні. Тому, з одного боку, ми намагаємося концентрувати увагу на підготовці тих даних, які матимуть найбільшу практичну корисність. З іншого боку, важливим є процес комунікації з потенційними користувачами, адже саме від них ми можемо дізнатися про потребу у даних. Для цього на порталі буде можливість подавати запити на розміщення нових наборів даних. Також у планах – зустрічі зі спільнотами науковців, дослідників, розробників.

– Чи допомогла Вам участь в Open Data Leaders network?
Безумовно. Програма дала можливість поглибити мої знання у сфері відкритих даних. Крім того, спілкування з лідерами відкритих даних показало, що ми маємо схожі проблеми та виклики на шляху впровадження відкритих даних. Я маю на увазі не лише українські міста, але й інші країни. Адже навіть у розвинених країнах не все так просто з відкриттям даних. Дуже корисним був досвід Великобританії щодо розвитку відкритих даних та поради тренера Річарда, який постійно наголошував на важливості комунікації та створенні екосистеми відкритих даних, у якій кожен розуміє свою користь та переваги відкритих даних. З іншого боку, Україна робить величезні кроки назустріч відкритим даним: у 2016 році займала 31 місце у Global Open Data Index, у 2017 році бачимо багато досягнень у цій сфері (відкриття даних про кінцевих бенефіціарів, успішні стартапи що базуються на використанні відкритих даних). І мені дуже приємно бути частиною спільноти, яка творить історію відкритих даних в Україні.

– Нещодавно Чернівці приєдналися до Хартії відкритих даних. Чому місто вирішило приєднатися до цієї Хартії та чого Ви очікуєте від такого кроку?
Ми не очікуємо на чудо і на те, що все відбудеться само собою 🙂 Приєднання до Хартії – це приєднання до світової спільноти однодумців, міст, які вірять у дані. Це «висока планка» та стандарти для нашої роботи з даними. Крім того, це наш дороговказ – ми знаємо чого прагнемо та крок за кроком наближаємось до цілі.