Експертний висновок щодо Проекту закону України №7007 від 20.03.2018 “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” (щодо запобігання штучній імпортозалежності та дискримінації вітчизняного виробника шляхом врахування в приведеній ціні нецінових критеріїв оцінки, а також суми податків, що повернуться до бюджету).

У Верховній Раді України з’явилася нова ініціатива, спрямована на підтримку вітчизняних підприємств через механізм публічних закупівель – законопроект №7007 від 20.03.2018 “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” (щодо запобігання штучній імпортозалежності та дискримінації вітчизняного виробника шляхом врахування в приведеній ціні нецінових критеріїв оцінки, а також суми податків, що повернуться до бюджету)”.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту № 7007, пропонується зміна схеми так званої “приведеної ціни”. Зокрема, для оцінки тендерних пропозицій за бюджетні гроші повинна братися “приведена ціна”, тобто ціна пропозиції мінус податки, які повернуться до державного або місцевого бюджету, або ціна пропозиції плюс платежі замовника, митні збори та витрати на транспортування, з урахуванням показників інших критеріїв оцінки математичної формули, визначеної замовником у тендерній документації.

Законопроектом також запроваджуються додаткові обов’язкові критерії оцінки: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, підготовка виробничих кадрів, імпортозалежність подальшого обслуговування об’єкту закупівлі та відповідний розмір суми податків в Україні, які повинен сплатити учасник процедури закупівлі, що пов’язані з подальшим обслуговуванням об’єкта закупівлі (поставкою товарів, виконання робіт, надання послуг).

За словами авторів законопроекту, нові норми допоможуть запобігати штучній імпортозалежності та дискримінації вітчизняного виробника, немотивованого відтоку капіталу за кордон.

Звичайно захист національного виробника може мати позитивні наслідки для економіки. Однак законопроект викликає запитання з точки зору дотримання принципів прозорості, забезпечення рівного ставлення до учасників і підтримання конкуренції, а також відповідності міжнародним зобов’язанням України.

Щодо останнього, то на сьогодні в сфері публічних закупівель Україна має зобов’язання в рамках Угоди про асоціацію з ЄС та Угоди СОТ про державні закупівлі. Основною метою міжнародних Угод у частині публічних закупівель є відкриття взаємного доступу до ринків публічних закупівель для бізнесу. Так, відкриття ринків ЄС для українських компаній буде відбуватися на основі планованого, послідовного та контрольованого наближення законодавства України у сфері публічних закупівель до Директив ЄС.

Відповідно до положення Директиви 2014/24/ЄС, присудження державних контрактів або контрактів від імені органів влади держав-членів повинно відповідати принципам вільного переміщення товарів, свободи розміщення та свободи надавати послуги, а також принципам рівноправного ставлення, недискримінації, взаємного визнання, пропорційності та прозорості. Водночас положення законодавства, які координують національні процедури закупівель, повинні забезпечувати відкритість публічних закупівель для конкуренції.

За цих обставин договори про публічні закупівлі повинні укладатися на основі об’єктивних критеріїв, які гарантують відповідність принципам прозорості, недискримінації та рівного ставлення, з метою забезпечення об’єктивного порівняння відносної вартості конкурсних пропозицій і визначення в умовах ефективної конкуренції, яка пропозиція складає найбільш економічно вигідну пропозицію.

Звичайно замовники мають право встановлювати як цінові, так і нецінові критерії для оцінки пропозицій учасників, разом з тим такі критерії оцінки та методика оцінки не повинні призводити до дискримінації та спотворення конкуренції. Водночас положення законопроекту в частині нової схеми “приведеної ціни” для оцінки пропозицій учасників ставлять учасників в нерівне становище. Також такий підхід ускладнює участь бізнесу у закупівлях, оскільки додатково вимагатиме надання та підготовки інформації щодо розрахунку податків, митних зборів, імпортозалежності подальшого обслуговування об’єкту закупівлі тощо. Крім того, не зрозуміло, про що йдеться під імпортозалежністю подальшого обслуговування об’єкту закупівлі та яким чином вона буде розраховуватися як замовником, так і учасником під час закупівель.

Отже, положення законопроекту №7007 суперечать стандартам ЄС, а також не відповідають нормам діючого Закону України “Про публічні закупівлі (стаття 5 та 3). Крім того, використання таких критеріїв, як імпортозалежність подальшого обслуговування об’єкту закупівлі, врахування суми податків та митних платежів під час оцінки пропозицій може створити додаткові можливості для корупції та, як результат, негативно вплинути на участь бізнесу в публічних закупівлях.

Закон про публічні закупівлі наразі надає можливість застосовувати і інші критерії оцінки, крім ціни, у тому числі залучення місцевих ресурсів під час проведення закупівель. Наприклад, перелік критеріїв оцінки для вибору переможця є не виключним, що дозволяє замовникам у разі необхідності визначати такий критерій оцінки як залучення місцевих ресурсів.

Статистика говорить про те, що за 2017 рік 99,84% договорів про закупівлю було укладено з українськими компаніями і тільки 0,16% договорів з іноземцями.  До того ж, вже набрав чинності Закон “Про державну допомогу суб’єктам господарювання”, який саме і направлений на підтримку та стимулювання національних компаній державою, при цьому не спотворюючи конкуренцію на ринку. Отож доцільність цього законопроекту та необхідність прийняття змін, спрямованих на підтримку вітчизняних підприємств саме через механізм публічних закупівель, викликає багато запитань й ставить під загрозу досягнення у цій сфері.

Тетяна Лісовська, Радник з юридичних питань проекту USAID/UK Aid «Прозорість та підзвітність в державному управлінні та послугах»

Фото: www.pexels.com