Україна другий рік поспіль суттєво покращує свій результат у рейтингу відкритості даних, головним чином завдяки демонстрації політичної волі та розкриттю кількох державних реєстрів, а також безпрецедентній відкритості даних у сфері публічних закупівель.

 

23 травня 2017 р., Київ: Україна посіла 44 місце серед 115 країн в рейтингу відкритих даних World Wide Web Foundation за 2016 р, покращивши свій результат на 18 позицій у порівнянні з 2015-им роком.

 

Open Data Barometer є глобальним індексом відкритості офіційної інформації, який відображає те, як уряди публікують та використовують відкриті дані для підзвітності, інновацій та суспільного впливу. Індекс Барометру складається з трьох компонентів:

  • Готовність – правове та регуляторне середовище для відкриття державних даних
  • Імплементація – кількість та типи відкритих наборів даних, що існують в країні
  • Вплив – рівень позитивного впливу відкритих даних на бізнес, політику та громадянське суспільство.

 

В 2016-му році Україна покращила свої показники в Барометрі за такими показниками, як дії та політика уряду, громадянські права, підприємництво та бізнес.

 

За показником формування політики Україна отримала 46 балів у порівнянні з 9 балами (за 100-бальною системою), отриманими у 2015-му році; за показником активізації дій уряду у сприянні відкритим даним Україна підвищила свою позицію в 2 рази (65 балів у порівнянні з 32 за 2015-ий рік) та отримала 43 бали за використання відкритих даних у бізнесі, порівняно з 23-ма у 2015-му.

Для подальшого просування в цьому рейтингу, на мою думку, необхідно запровадити відкриті ліцензії – безкоштовне повторне використання даних, в тому числі з комерційною метою, з обов’язковим вказанням джерела, що наразі не врегульовано законодавчо (до речі, це передбачено Дорожньою картою з відкритих даних на цей рік).

Катерина Оніліогву, керівник компоненту відкритих даних проекту “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах”: “Україна здійснила кілька важливих кроків на шляху запровадження кращих практик з відкритих даних в країні, які вплинули на нашу позицію в рейтингу. Перш за все, це приєднання до Міжнародної Хартії з Відкритих Даних минулого року – зробивши цей крок, Україна взяла на себе певні зобов’язання з розкриття даних. З іншого боку, здійснено цілий ряд важливих практичних і дуже конкретних кроків з розкриття інформації: це публікація наборів в сфері освіти, бюджетних витрат, суб’єктів підприємницької діяльності (Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців), реєстр громадських формувань та розкриття усіх даних в сфері публічних закупівель, включаючи пропозиції учасників тендерів – безпрецедентний крок навіть у міжнародній практиці. Для подальшого просування в цьому рейтингу, на мою думку, необхідно запровадити відкриті ліцензії – безкоштовне повторне використання даних, в тому числі з комерційною метою, з обов’язковим вказанням джерела, що наразі не врегульовано законодавчо (до речі, це передбачено Дорожньою картою з відкритих даних на цей рік).”

 

Барометр розглядає реальне поширення і вплив ініціатив з відкритих даних по всьому світу. Він аналізує глобальні тенденції, а також порівнює дані по країнах та регіонах, враховуючи численні аспекти готовності даних до відкриття, імплементації політики відкритих даних та їхнього економічного та соціального впливу. Барометр став еталоном для політиків та громадянського суспільства і вже використовується урядами більш ніж 15-ти країн світу для оцінки прогресу, формування національної політики та підтримки ініціатив громадянського суспільства.

 

Рейтинг є результатом глобальної колективної роботи більш ніж 150-ти дослідників і представників уряду. Робота над визначенням результатів Барометру займає більше шести місяців і понад 9000 годин дослідницької роботи. Під час цього процесу, команда World Wide Web Foundation працює над більш ніж 14 000 питань і готує відповіді на більш ніж 5000 зауважень і пропозицій.

 

Більше інформації про Барометр можна отримати тут: http://opendatabarometer.org/