Київ, 25 квітня 2018 р. – Відкриті дані у 2017 році принесли в економіку України понад 700 млн доларів або 0,67% ВВП – про це свідчать результати дослідження «Економічний потенціал відкритих даних для України», яке провели Київська школа економіки у співпраці з Open Data Institute (London) у рамках проекту USAID/UK aid “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах”.  За висновками авторів дослідження, якщо Україна продовжуватиме публікацію даних і, зокрема, оприлюднить набори даних, визначені в урядовій Постанові №835, то економічна вигода від відкритих даних до 2025 року зросте вдвічі – до понад 1,4 млрд доларів або 0,92% ВВП.

За висновками дослідження, економічний потенціал відкритих даних в Україні цілком співставний з аналогічним дослідженням в ЄС, яке оцінило прямий ефект від відкритих даних органів державної влади в країнах ЄС28+ на рівні 0,37-1,58% ВВП (55,3 млрд євро) до 2020 р. (Дослідження Capgemini для Європейської Комісії, 2015).

Дослідження, що проводилося за підтримки Державного агентства з питань електронного урядування, є першою спробою оцінити прямий економічний ефект відкриття даних державними структурами і той потенціал, який ці дані створюють для національної економіки. У ньому зібрані основні результати та прогнози майбутнього впливу відкритих даних на українську економіку та працевлаштування, а також конкретні рекомендації уряду щодо подальшого розвитку економіки відкритих даних.

Дослідження певною мірою узагальнює перші успіхи України у відкритті даних і той прогрес, якого вдалося досягнути за досить короткий проміжок часу.  У 2016 році Україна взяла на себе зобов’язання виконувати принципи Хартії відкритих даних, передусім робити публічні дані «відкритими за замовчуванням». Одним з визначальних поштовхів стала прийнята у грудні 2017 року Постанова Кабінету Міністрів № 835, яка визначила понад 600 наборів відкритих даних, що підлягають відкриттю органами влади. Відтоді уряд відкрив кілька сотень нових наборів даних і значні масиви даних стали доступні для всіх зацікавлених – від громадських активістів, що відслідковують роботу державних структур, до підприємців, які на основі відкритих даних створюють сервіси, мобільні додатки і продукти, та вдосконалюють і роблять більш конкурентними існуючі бізнеси.

«Рішення, що базуються на наукових висновках і на коректно зроблених прогнозах – завжди більш ефективні. Це не просто перше дослідження, що оцінило економічний потенціал відкритих даних для української економіки. Це вагомий інструмент для прийняття зважених та обгрунтованих рішень у галузі відкритих даних у майбутньому. Висновки дослідження свідчать, що економіка України вже отримала перший ефект від тих рішень, які були запропоновані й реалізовані нами. Тому це також, певною мірою, і оцінка здійснюваної в нашій державі політики у сфері відкритих даних», – відзначає Олександр Риженко, голова Державного агентства з питань електронного урядування.

Дослідження також показало, що сьогодні в Україні лише близько 3-4 тис. людей безпосередньо працюють з відкритими даними. На думку авторів, подальший розвиток відкритих даних не сприятиме підвищенню безробіття, однак вже сьогодні можна прогнозувати, що виникне потреба у кращих навичках збору, використання та аналізу даних, і попит на таких фахівців тільки зростатиме.

Петро Матіяшек, керівник проекту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах»: «Ми переконані в тому, що відкриті дані мають потужний антикорупційний ефект, оскільки вони роблять прийняття рішень і діяльність влади прозорішими. Відкриті дані також мають прямий економічний ефект, і це дослідження – це ще один аргумент, чому розкриття даних це вигідно й корисно. Дослідження надає конкретні цифри й обгрунтування для подальших прогнозів і кроків у розкритті даних в Україні. Щоб підтримувати темпи розвитку відкритих даних в Україні, ми рекомендуємо урядові забезпечити якомога ширші можливості для використання відкритих даних через публікацію ще більшої кількості даних у машиночитному форматі, адаптувати політику під потреби користувачів і вести з ними діалог щодо якості даних і потреб в них, переймати кращі світові практики та надалі посилювати позиції України міжнародних рейтингах, таких як Open Data Barometer та Open Data Index».


«Ми оцінили вплив відкритих даних на економіку України на основі провідних досліджень ЄС, але з врахуванням української специфіки. В нашому дослідженні була використана оцінка ринку відкритих даних ЄС, скоригована на зміни європейського ринку, розмір економіки України та частку ІТ сектору у ВВП. Для прогнозу ми розглянули три можливі сценарії, кожен з яких враховує потенційну динаміку зрілості екосистеми відкритих даних в Україні. Наш підхід відповідає світовим практикам, що було підтверджено залученими консультантами з австралійського Lateral Economics. Наш аналіз обмежується відкритими даними, які надає державний сектор, тому його результати, ймовірно, недооцінюватимуть сукупний вплив відкритих даних на економіку. Якщо додати до цієї цифри потенційний ефект від відкритих даних, опублікований приватними компаніями, ефект, звичайно, буде більшим. Однак цей сегмент у нас тільки розвивається, урядовими постановами активізувати його неможливо, тому про економічний ефект від приватно опублікованих відкритих даних можна буде говорити згодом», – відмічає автор дослідження Артур Ковальчук із Київської школи економіки.

Серед рекомендацій, які автори дослідження надають для максимального використання потенціалу відкритих даних – залучати користувачів, у тому числі представників громадянського суспільства, до дискусій щодо пріоритизації наборів даних для публікації, надавати відкриті дані під так званою «відкритою ліцензією», яка суттєво спрощує використання даних, публікувати більше наборів даних у машиночитних форматах та регулярно їх оновлювати, а процес збору даних спрощувати та стандартизувати.

Дослідження доступне до завантаження за посиланням:

Українською мовою

Англійською мовою