Три міста розпочинають проект створення місцевих порталів відкритих даних.

Київ, 5 квітня 2018 р. – Житомир, Івано-Франківськ та Кропивницький створять міські портали відкритих даних, зробивши доступною для своїх мешканців важливу інформацію – від даних про функціонування комунальних служб до інформації про міський бюджет. Сьогодні Меморандум про участь у пілотній програмі з відкритих даних підписали Світлана Ольшанська, заступник Житомирського міського голови, Андрій Лис, заступник керуючого справами Івано-Франківської міської ради, Андрій Табалов, секретар міської ради Кропивницького, Олексій Вискуб, перший заступник голови Держагентства з питань електронного урядування України та Петро Матіяшек, керівник проекту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах». Саме фахівці цього проекту, який здійснюється коштом американського та британського урядів, допомагатимуть меріям створювати та наповнювати портали відкритих даних.

Житомир, Івано-Франківськ та Кропивницький цього року перемогли у конкурсі на участь у пілотному проекті серед 18 міст України. У рамках проекту вони отримають експертну й фінансову підтримку для створення локальних порталів відкритих даних.  Також участь у проекті дасть змогу містам приєднатися до Міжнародної Хартії відкритих даних і відкриє для них можливість залучати міжнародних експертів та реалізовувати найкращі практики у своїх містах.

Олександр Риженко, голова Держагентства з питань електронного урядування України: «Відкриті дані мають великі перспективи для підвищення прозорості органів влади та держави в цілому, а також сприяють розвитку економіки. Починаючи з 2015 року в Україні активно розвивається сфера відкритих даних, але саме 2017 рік, що минув, став найбільш результативним та насиченим – як результат, Україна значно посилила свої позиції у міжнародних рейтингах. Ключовим завданням на цей рік є розвиток відкритих даних на місцевому рівні, де можна досягти найбільшого ефекту».

Петро Матіяшек, керівник проекту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах»: «Житомир, Івано-Франківськ та Кропивницький під час відбору продемонстрували свою готовність до відкритості, системний підхід і мотивацію працювати у напрямку розкриття даних. У керівників цих міст є найголовніше – політична воля зробити міську владу більш прозорою і підзвітною. Ми зі свого боку забезпечимо другу критично важливу складову – експертизу найкращих українських фахівців з відкритих даних і безпосередньо кошти на створення і запуск порталів.  Пілотний проект стане важливим кроком до більшої прозорості міської влади та забезпечення мешканцям цих міст доступу до важливої інформації, а також підвищить рівень довіри до місцевої влади».

Під час реалізації проекту буде проведений аудит даних, які є у розпорядженні міської ради, її виконавчих органів і комунальних підприємств – тобто аналіз того, яка інформація є і в якому стані. Будуть проведені консультації з громадами і визначені пріоритетні набори даних, що становлять інтерес для жителів міста, визначать розпорядників найбільш актуальної та важливої інформації і зручні та легкодоступні формати подачі цієї інформації для жителів міст.

Результатом участі міст в пілотному проекті стане запуск порталу відкритих даних для кожного міста, де у відкритому доступі буде розміщуватися важлива для містян інформація, яка також буде у машиночитному (придатному для обробки комп’ютерами) форматі, що дозволить використовувати її і для створення електронних сервісів (наприклад, сервіс пошуку школи для дитини, придатної земельної ділянки чи приміщення для ведення бізнесу, сповіщення на мобільний телефон про заплановані відключення, проведення ремонтних робіт у місті тощо).

Сергій Сухомлин, мер Житомира: «Ми хочемо не лише декларувати наші прагнення до відкритості та прозорості, але й реально рухатися у цьому напрямку: створити портал з відкритих даних на сайті Житомирської міської ради, структурувати документи, зробити публічну інформацію доступною для усіх жителів міста. Ми сподіваємося отримати фахову підтримку від експертів проекту. За останній рік Житомирська міська рада значно покращила свої результати, про що свідчать рейтинги прозорості українських міст. Втім, хочемо і надалі розвивати комунікацію з громадою».

«Впевнений, що відкриті дані стануть генератором соціальних та економічних переваг для Івано-Франківська. Ми прагнемо створити екосистему відритих даних для більш ефективного міського врядування, економічного зростання та покращення життя наших мешканців. Це новий рівень відкритості, коли влада викладає у вільний доступ муніципальні дані і громада отримує потужний безкоштовний ресурс для створення корисних для мешканців і бізнесу онлайн-сервісів, мобільних аплікацій», – відзначив Руслан Марцінків, мер Івано-Франківська.

Андрій Райкович, мер Кропивницького: «Попит на відкриті дані зростає, бо такий формат інформування громадян стимулює чиновників до якісних управлінських рішень, а громаду – бути активною у житті міста. І головне – це додатковий інструмент для приваблення інвесторів. Міська рада Кропивницького до прозорого діалогу з громадою крок за кроком прямує вже 2 роки.  Ми розуміємо, що суспільство вимагає максимально доступного публічного інформаційного ресурсу про діяльність всіх структур місцевого самоврядування. І саме участь у пілотному проекті дасть нам змогу створити такий ресурс і відкрити важливі дані для мешканців Кропивницького».

Додаткова інформація: Другий рік поспіль міські ради, які прагнуть покращити якість життя громади та ефективність і прозорість управління містом через забезпечення доступу до важливої інформації у форматі відкритих даних, приймали участь у конкурсі “Відкриті дані для міста”. Першими пілотними містами у 2017 році стали Вінниця та Чернівці. Ці міста за допомогою фахівців проекту USAID/UK aid “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах” працювали над розробкою нормативної бази, провели аудит даних, отримали рекомендації щодо підготовки та публікації наборів відкритих даних, а також створили корисні для міста веб-інструменти. Крім того, у вересні 2017 року Вінниця та Чернівці долучилися до Міжнародної хартії відкритих даних та разом з експертами розробили плани дій з реалізації її принципів. Ці міста взяли на себе зобов’язання перед світовою спільнотою щодо розвитку відкритих даних у своїх громадах.