Керівник напряму електронних послуг
В березні виходить нова, вже третя версія дуже важливого європейського документу European Interoperability Framework (EIF) (Європейські правила інтероперабельності).
Що це за документ? Це набір своєрідних рекомендацій для всіх країн Євросоюзу щодо порядку створення та подальшої взаємодії інформаційних систем для надання крос-кордонних, незалежних від місця знаходження, публічних послуг населенню та бізнесу. Він визначає чотири основних принципи інтероперабельності інформаційних систем, які вписані в концептуальну модель.
Чому це важливо для України? Сьогодні ми стоїмо на порозі розуміння того, що більше жити у кам’яному віці не можна, інформаційні системи органів влади не можуть бути локальною базою даних, а дані не можуть залишатися у монопольному володінні одного державного органу. Настав час будувати державні сервіси нового рівня, які побудовані на основи принципів інтероперабельності державних реєстрів. Адже будувати систему інтероперабельності в нашому випадку – це дуже складне завдання, тому що довгий час інформація в державних базах даних накопичувалася безсистемно, в результаті чого ми маємо десятки реєстрів з фрагментованими, дубльованими і недостовірними даними.
Саме для виправлення цієї ситуації та задля подальшої легкої інтеграції в європейський інформаційний простір (Digital Single Market) Україна повинна почати керуватися настановами EIF.
До речі, для тих, кому цікаво – кожна країна Європейського Союзу щороку публікує інформацію про свої досягнення у напрямку інтероперабельності в державному управлінні та послугах. Це проводиться в рамках програми Європейської комісії ISA2 (Interoperability solutions for public administrations, businesses and citizens). Додатково було започатковано підпроект, який називається National interoperability framework observatory (NIFO) – саме тут Ви зможете знайти свіженькі дані, хто і що зробив у 2016 році для наближення до вимог EIF у напряму інтероперабельності.
Якщо подивитись на factsheets країн ЄС, то з діаграм видно, що деякі країни наразі не дуже відповідають вимогам EIF, але кількість кроків для вдосконалення вражає. Це стосується як нормативної, так і технологічної складової. Тобто, EIF не нав’язує конкретні рішення або архітектуру, він встановлює базові принципи, а кожна країна реалізує їх відповідно до своїх особливостей.
Відтак, наш проект готовий надати всебічну підтримку Державному агентству з питань електронного урядування України та іншим органам влади для запровадження принципів інтероперабельності державних інформаційних ресурсів для побудови публічних електронних послуг нової якості.
