Один мільярд доларів на очищення Дніпра: як відкриті дані допомагають у боротьбі із забрудненням найбільшої водної артерії України

Інтерактивна мапа «Чиста вода» дозволяє українцям контролювати якість питної води по всій країні.

У липні 2018 року на Поштовій площі в Києві зібрався натовп – люди святкували День Дніпра, головної водної артерії України та четвертої за протяжністю річки в Європі[1]. Під час свята агенція журналістики даних TEXTY спільно з Фондом Євразія представили проєкт «Чиста вода» – інтерактивну мапу на основі відкритих даних про рівень забруднення води у річках України. Інструмент розроблено агенцією TEXTY і Державним агентством водних ресурсів (ДАВР) за підтримки тодішнього Державного агентства з питань електронного урядування (зараз – Міністерство цифрової трансформації) у межах проєкту USAID/UK aid «Прозорість і підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS».

«Чиста вода» дозволяє будь-кому, хто має доступ до інтернету, переглядати і контролювати якість води в українських річках, включаючи Дніпро, Дністер, Південний Буг та інші. Мапа містить актуальну інформацію та історичні дані за останні п’ять років щодо 400 і більше точок контролю якості води – спеціальних місць у межах річкових басейнів, де проводять аналіз якісних та кількісних характеристик. Візуалізація об’єднує дані за ключовими параметрами, включаючи як корисні для води елементи й сполуки, такі як рівень насичення киснем, так і ті, що погіршують якість води, у тому числі – фосфати, нітрити, нітрати тощо. Мапа також дозволяє користувачам побачити, які підприємства є найбільшими забруднювачами річок, а також кількість (обсяг) забрудненої води, що безпосередньо утворюється внаслідок їхньої діяльності.

У минулому, щоб отримати інформацію про рівень забруднення води, екологам доводилося подавати до державних органів паперові заявки. Нерідко на очікування інформації йшли тижні, внаслідок чого дані застарівали. У деяких випадках звернення екологів до державних органів взагалі залишалися без відповіді.

Олександр Коваль займається питаннями охорони довкілля вже понад два роки. У нього – медична освіта, і він тривалий час працював у фармацевтичній компанії. Він вважає стан довкілля надзвичайно важливим. Саме тому разом з іншими екоактивістами заснував і очолює ГО «Зелена генерація», діяльність якої спрямовано передусім на вдосконалення системи поводження з відходами в Україні.

Дізнавшись про проєкт «Чиста вода» з новин, Олександр став активним користувачем сайту. «Українці переважно не думають про якість води, яку вони п’ють або в якій купаються їхні діти, – каже екоактивіст. – Українське суспільство зрідка приділяє увагу цим фундаментальним екологічним проблемам. Ні компанії, ні влада не виділяють коштів на фільтри чи ремонт очисних споруд, адже знають, що їм за це нічого не буде». Олександр пояснює, що в Україні дешевше просто дати хабар інспектору, ніж вкласти гроші у водоочисну систему. Однак, на думку Олександра, такий простий інструмент, як «Чиста вода», здатен привернути увагу до проблем річок в Україні, оскільки представлені на ньому дані є доступними і зрозумілими кожному.

«Згідно з Конституцією України, кожна людина має право на чисте довкілля, – каже Олександр. – Відкриті дані про стан водних ресурсів в Україні допомагають захистити це право як в суді, так і на рівні громади: ми можемо вимагати від держави вкладати кошти в попередження екологічних катастроф радше, ніж у будівництво нових мостів».

Дніпро – найдовша річка України й основне джерело води для населення країни. За даними ДАВР, 70% (або майже 35 млн осіб) використовують дніпровську воду. Лише у столиці та Київській області проживають кілька мільйонів споживачів.

Очищення стічних вод на території області здійснює Бортницька станція аерації (БСА) – одна з найбільших у Східній Європі. БСА належить до складу Київводоканалу – компанії, яка відповідає за водопостачання та водовідведення в столиці України.

За даними Київводоканалу, на очисні споруди БСА щодня надходить від 700 тис. до 1 млн тонн стічних вод. Фільтрувальні установки БСА, знос яких становить 80%, видаляють із цього обсягу води майже 4–8 тонн сміття. Крім того, очисні споруди станції було спроєктовано ще в 1950–60-х роках для очищення лише за трьома показниками, тоді як сьогодні якість очищених стічних вод перевіряється за 16 критеріями.

«З онлайн-мапи «Чиста вода» видно: що вище й нижче за течією, то чистішою є вода у Дніпрі, – пояснює Олександр. – Тоді як щодо води в районі БСА: 7 з 11 показників шкідливих забруднювальних речовин перевищують норму. Отже, забруднювачем є сама БСА».

У червні 2015 року Уряд України і Японське агентство з міжнародного співробітництва підписали угоду про реконструкцію очисних споруд БСА. Етап підготовки документів тривав чотири роки. Нарешті у березні 2019 року Київводоканал оголосив тендер на реконструкцію та модернізацію БСА[2]. Після запуску проєкту всі роботи з реконструкції триватимуть шість років, після чого станція відповідатиме стандартам ЄС.

Тепер у влади немає можливості забути про проблему з очищенням води, адже завдяки сервісу «Чиста вода» кожен користувач інтернету в Україні може перевірити рівень забруднення Дніпра. Про проблему пишуть національні ЗМІ, посилаючись, у тому числі, на дані з мапи «Чиста вода». 

«Більше немає потреби звертатися за даними до державних органів і ризикувати не отримати від них цієї інформації. З іншого боку, оскільки дані зараз є загальнодоступними, [Уряду] стало важче вдавати, що ситуація поліпшується. Ми будемо стежити за кожним етапом процесу модернізації БСА, перевіряючи якість води за допомогою мапи «Чиста вода», – каже Олександр.

За словами Олександра, у такій промислово розвиненій країні, як Україна, важливо, щоб громадяни приділяли неабияку увагу контролю за відходами, які утворюються у процесі виробництва. Олександр та інші члени «Зеленої генерації» пропагують цю тему серед українців під час різних заходів, а також у публікаціях. Крім того, організація проводить лекції для молоді, демонструючи їй, у тому числі, як використовувати «Чисту воду», щоб нове покоління знало, як користуватися відкритими даними для поліпшення стану довкілля в Україні.


[1] https://www.worldatlas.com/articles/the-longest-rivers-of-europe.html

[2] https://m.vodokanal.kiev.ua/xronolog%D1%96ya-real%D1%96zacz%D1%96%D1%97

EF-TAPAS-Impact-Story-Clean-Dnipro-UA

ЗАВАНТАЖИТИ