Ризики законодавчих ініціатив, що передбачають здійснення закупівлі окремих видів товарів, робіт та послуг без застосування спрощеної закупівлі: експертна позиція
Тетяна Лісовська

Керівниця напряму електронних публічних закупівель проєкту USAID/UK aid “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS”

За останні два місяці у Верховній Раді України були зареєстровані чотири законопроекти, що передбачають здійснення закупівлі окремих видів товарів, робіт та послуг без застосування спрощеної закупівлі, а саме: проект закону № 5289 від 19.03.2021 щодо спрощення організації та проведення процедур закупівель сільськими, селищними радами, міськими територіальними громадами; проект закону № 5097 від 18.02.2021 щодо уточнення деяких положень закупівлі товарів і послуг, що здійснюється закладами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти; проект закону № 5088 від 17.02.2021 “Про внесення зміни до статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі” щодо ефективної реалізації державної політики у сфері освіти”; проект закону № 4497 ід 15.12.2020 “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо спрощення деяких процедур закупівлі”.

Положення усіх законопроектів встановлюють можливість замовників закуповувати окремі товари або послуги з очікуваною вартістю від 50 тис. до 200 тис. грн для товарів і послуг та до 1,5 млн грн для робіт за прямими договорами без проведення спрощеної закупівлі. Так, наприклад законопроектом № 5097 передбачено здійснення закупівлі товарів та послуг за рахунок коштів спеціального фонду для забезпечення діяльності закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти без застосування порядку проведення спрощених закупівель.

Основною метою внесення змін, згідно з  пояснювальними записками до законопроектів, є поліпшення умов для закупівлі окремих товарів і послуг та удосконалення встановленого Законом України “Про публічні закупівлі” (далі- Закон), порядку проведення спрощених закупівель.

Разом з тим, спрощені закупівлі,  як обов’язковий  вид закупівель, були запроваджені лише 19  квітня 2020 року з метою підвищення рівня конкуренції, розширення ринку публічних закупівель для середнього та малого бізнесу, забезпечення максимальної прозорості та можливості здійснення громадського моніторингу/контролю за витрачанням коштів платників податків на “допорогових закупівлях” та економії бюджетних коштів. Слід зауважити, що за показниками bi.prozorro.org за кількістю «допорогові закупівлі» становлять 85% від загальної кількості усіх закупівель. При цьому, 69% «допорогових закупівель» відбувалися без використання системи Prozorro, а замовники укладали прямі контракти з одними і тими самими постачальниками, що обмежувало конкуренцію та часто призводило до завищення цін на товари, роботи та послуги. При цьому, спрощені закупівлі у порівнянні з відкритим торгами є більш гнучкими та коротшими за термінами проведення. Крім того, у замовників є можливість використовувати електронний каталог “Prozorro market” для закупівлі товарів, як альтернативу спрощеній закупівлі. Згідно з дослідженням Трансперенсі Інтернешнл Україна, спрощені закупівлі становили половину всіх конкурентних закупівель за кількістю.    

Таким чином, здійснення “допорогових закупівель” з обов’язковим застосуванням спрощеної закупівлі є важливим інструментом  для забезпечення прозорості та підзвітності під час витрачання коштів платників податків та підвищення рівня конкуренції.

Враховуючи викладене, прийняття вищезазначених законопроектів є недоцільним та  призведе до повернення у тінь “допорових закупівель” окремих видів товарів, робіт і послуг, обмеження рівня конкуренції та створить необґрунтовані процедурні  переваги для одних замовників перед іншими.      

Разом з тим, результати опитування бізнесу та замовників щодо спрощених закупівель  вказують на необхідність доопрацювання порядку проведення спрощених закупівель на рівні Закону. Так, згідно з опитуванням, замовники насамперед хотіли б чітко розуміти вимоги Закону до строків проведення спрощеної закупівлі, проводити спрощені закупівлі в більш стислі терміни  та мати механізми захисту від недоброчесних постачальників. Бізнес хотів би мати можливість захистити свої права й змусити замовників дотримуватися Закону, а також пришвидшити й полегшити свою підготовку до участі в спрощених закупівлях. Тому доцільно розглянути питання удосконалення процедурних моментів проведення спрощених закупівель і таким чином забезпечити удосконалення встановленого Законом порядку, а не ініціювати виключення окремих груп товарів, робіт чи послуг з-під дії Закону.