Керівниця напряму електронних публічних закупівель проєкту USAID/UK aid “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS”
Юридичні послуги для захисту інтересів Національного банку України за кордоном хочуть вивести з-під дії Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон). Відповідний законопроект № 5852 від 17.08.2021 “Про внесення зміни до статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі” щодо закупівлі юридичних послуг Національним банком України” (далі -законопроект № 5852) зареєстрували у Верховній Раді у серпні. А 10 вересня Комітет з питань економічного розвитку прийняв рішення винести його на розгляд Верховної Ради України та рекомендувати за результатами розгляду прийняти законопроект у першому читанні за основу.
Метою законопроекту № 5852, згідно із Пояснювальною запискою до нього, є надання Національному банку України (далі – НБУ) права здійснювати закупівлю юридичних послуг для представництва його інтересів в органах влади іноземних держав, а також тих, які пов’язані із захистом його прав та інтересів під час врегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ, учасником яких є Національний банк, без застосування правил та процедур, встановлених Законом, та електронної системи Prozorro.
Це вже не перша ініціатива щодо непоширення дії Закону на закупівлі окремих видів товарів та послуг. На жаль, такі зміни все частіше пропонуються органами влади як швидке та ефективне рішення наявних проблем в певних сферах та для окремих замовників.
Насправді, норми законопроекту № 5852 суперечать меті та принципам Закону «Про публічні закупівлі», оскільки не сприяють ефективному та прозорому здійсненню закупівель, створенню конкурентного середовища та ефективному використанню коштів платників податків. Разом з тим, нові виключення будуть порушувати зобов’язання України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС та Угоди СОТ про державні закупівлі. Адже однією з умов членства України в Комітеті СОТ[1] з питань державних закупівель є відповідність національного законодавства положенням Угоди СОТ про державні закупівлі. Також, у разі прийняття законопроекту № 5258 платники податків та органи контролю і моніторингу, громадські організації не будуть мати ніякої інформації та даних, у кого і за яку суму будуть купувати такі послуги.
Зараз НБУ купує такі послуги на відкритих торгах. Минулого року НБУ вдалося купити юридичні послуги менше, ніж за півтора місяці, при цьому зекономивши майже половину від очікуваної вартості закупівлі (інформація TI-U, дані з bi.prozorro.org).
Водночас Закон містить положення, що дозволяють купувати юридичні послуги за переговорною процедурою, якщо йдеться про закупівлі юридичних послуг для представлення України в закордонних судах. Також можна передбачити можливість для НБУ купувати такі послуги за переговорною процедурою за власним рішенням. Як бачимо, варіантів проводити закупівлі подібних послуг прозоро і відповідно до Закону достатньо.
Враховуючи викладене, пропонуємо не підтримувати прийняття законопроекту № 5258 та інші подібні ініціативи, які порушують принципи здійснення закупівель, дестабілізують розвиток системи публічних закупівель, виводять “у тінь” інформацію про витрачання коштів платників податків, містять корупційні ризики та порушують міжнародні зобов’язання України.
[1] Україна приєдналася до Угоди СОТ про державні закупівлі 18 травня 2016 року
