Керівниця напряму електронних публічних закупівель проєкту USAID/UK aid “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS”
Третього червня Верховна Рада ухвалила законопроект № 5309 “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та інших законів щодо вдосконалення системи оскарження публічних закупівель” (далі – законопроект № 5309).
Законопроект № 5309 було розроблено з метою усунення законодавчих колізій, які виникли внаслідок нещодавнього прийняття законопроекту № 3132 “Про внесення змін до Закону України “Про Антимонопольний комітет України” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення системи органів Антимонопольного комітету” та оптимізації функції оскарження у сфері публічних закупівель. З одного боку, законопроектом № 5309 передбачається ряд корисних змін:
- оптимізуються строки проведення спрощених закупівель, а саме надається можливість замовнику укладати договір з переможцем на наступний день після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір;
- визначається поняття “адміністратор електронної системи закупівель”;
- поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) на лізінг;
- уточнюється поняття “міжнародні фінансові організації”;
- змінюється формулювання підстав для застосування переговорної процедури закупівлі та для не проведення спрощеної процедури;
- встановлюються положення щодо виконання повноважень органу оскарження та функціонування Комісії (комісій) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель;
- вводиться публічність запитів органу оскарження та відповідей на них.
Разом з тим, прийнятий законопроект № 5309 містить низку суперечливих норм, що порушують принципи здійснення закупівель та можуть призвести до спотворення конкуренції і корупційних зловживань на ринку публічних закупівель.
Зокрема, дискусійними є положення законопроекту № 5309 про розширення переліку обов’язкової інформації, яку має містити скарга, подана суб’єктом оскарження, та встановлення вимоги щодо подання переліку документів (доказів), що підтверджують наявність у суб’єкта оскарження порушених рішенням, дією чи бездіяльністю замовника прав та інтересів, що охороняються законом. Водночас, відсутність такого переліку документів (доказів) є підставою для того, щоб скарга лишилася без розгляду. При цьому, не зрозуміло, за якими критеріями Антимонопольний комітет буде встановлювати критерії, який із поданих документів є доказом, а який – ні. Також не визначено, як підтвердити документом (доказом) той факт, що замовник порушив норму закону. Раніше про необґрунтоване розширення переліку обов’язкової інформації, яку має містити скарга, зазначало Національне агентство з питань запобігання корупції у своєму висновку антикорупційної експертизи, проте в законі це проігноровано.
Однак найбільше непокоять неочікувано внесені та прийняті норми законопроекту № 5309, якими передбачається не поширення дії Закону на закупівлю робіт (та супровідних цим роботам послуг) необхідних для будівництва Великої кільцевої дороги та встановлення права здійснювати закупівлі до Дня Конституції та 30-річчя Незалежності України за неконкурентною переговорною процедурою. Такі положення містять корупційні ризики, обмежують конкуренцію серед учасників, порушують принципи здійснення закупівель та не відповідають обов’язкам України в межах Угоди СОТ про державні закупівлі та Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії й їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію), у межах якої Україна взяла зобов’язання з приведення системи державних закупівель у відповідність зі стандартами ЄС (питання публічних закупівель викладені у главі 8 Угоди про асоціацію (статті 148-153 та відповідному Додатку ХХI). Наразі єдина можливість зупинити негативні зміни до Закону – накладення вето Президентом на законопроект № 5309.
