“Якби в Україні не існувало Prozorro, звичайний українець не зміг би потрапити в галузь державних закупівель, адже там були тільки свої”

У цьому впевнений Віктор Бобер, підприємець із Рівненщини, який менше ніж за рік активної участі в тендерах Prozorro став одним серед найуспішніших продавців у регіоні. 

Україна тривалий час потерпала від системної корупції – мільйони доларів платників податків щорічно втрачалися через тіньові угоди та відсутність конкуренції. Однак у березні 2014 року Революція гідності в країні сприяла формуванню нового, орієнтованого на реформи, Уряду, який прагне радикальних змін. Це відкрило можливості на шляху до трансформації багатьох державних функцій, включно з державними закупівлями.

Одна з команд волонтерів поставила собі за мету реформувати сферу закупівель та зробити її прозорою. Так з’явилась електронна система публічних закупівель Prozorro – «Аби всі бачили все». Розроблена за підтримки проєкту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS», вона дозволяє усім побачити, що відбувається на торгах, та сприяє конкуренції на ринку. А від 2016 року система Prozorro стала обов’язковою майже для всіх державних закупівель.

За п’ять років система Prozorro дозволила заощадити українському населенню близько $7 млрд державних грошей.

Проте ця історія – не про економію державних коштів. А про те, як поява конкурентного середовища вплинула на життя звичайних українців.

Віктор Бобер, мешканець села Малий Шпаків на Рівненщині, дізнався про Prozorro, коли ще був студентом, на парах в університеті. Вирішив спробувати продавати через майданчик. Але спочатку йому здалося, що розібратись із тендерами важко. Крім того, його бентежили великі обсяги закупівель, які вимагали відразу неабияких інвестицій. Тож після закінчення вузу він пішов працювати в компанію, яка займалась підготовкою тендерної документації.

Дохід на основному місці роботи не влаштовував майбутнього підприємця. І в лютому 2020 року, коли йому виповнилось 25 років, Віктор знову вирішив спробувати себе на Prozorro.

Він проаналізував місцеві тендери і побачив, що на Рівненщині небагато постачальників овочів та фруктів. Так підприємець знайшов нішу для себе, у якій він, за його словами, “трішки розбирався”. “Я просто хотів спробувати”, – зазначає Віктор.

До початку локдауну у зв’язку з COVID-19 підприємець встиг виграти два-три тендери, потім до літа 2020 року їх майже не було. Однак активність відновилася у липні минулого року. Станом на липень 2021 року Віктор узяв участь у 66 тендерах, з яких виграв майже половину (43%) загальною вартістю у 1,5 млн грн (майже $56 000).

У чому секрет? “Мені вдається вгадувати з ціною. Також завдяки своєму попередньому досвіду зрозумів, що документи мають бути складені ідеально. Часто виграю саме завдяки документам, адже конкуренти роблять помилки, через які їх дискваліфікують”, – розповідає Віктор.

“Треба обрати ту нішу, яка цікавить і на який розумієшся, зайти, подивитись на тендери, як все відбувається, яких документів вимагають, і самому в цьому розібратись. На невеликих тендерах взагалі все просто”, – радить він. Насправді настільки просто, що Віктор поєднує свою підприємницьку діяльність з іншими справами.

Чи може людина без досвіду, який мав Віктор, розібратись із документацією? – Так! – вважає підприємець. В інтернеті є курси, де навчають підготовки документації. Крім того, є компанії, що надають послуги з оформлення документів, і навіть з урахуванням вартості їхніх послуг участь у тендерах залишається економічно цікавою. “Спробувати варто. Якщо не вийде, це у будь-якому разі – неоціненний досвід”, – радить Віктор.

Дійсно, за даними Prozorro, карантин підштовхнув багатьох українців брати участь у тендерах. “Від квітня 2020 по березень 2021 року на тендерах Prozorro змагалися понад 67 тисяч учасників – це на 25% більше, ніж в аналогічному періоді 2019–2020 років. До того кількість таких підприємців щорічно зростала на 1-3%”, – йдеться у пресрелізі сервісу.

“Ключовим елементом є інструмент аналітики BI Prozorro, який дозволяє приватному сектору віртуально бачити практично все, що їм потрібно знати, щоб почати моделювати та розвивати свій бізнес, – хто що замовляє, де, коли, за якою ціною, хто конкуренти тощо”, – пояснює Петро Матіяшек, керівник проєкту TAPAS.

Без такого сервісу потрапити в галузь закупівель сторонній людині було б нереально, вважає Віктор.

У прозорих державних закупівлях Віктор вбачає величезний потенціал для зростання української економіки: “Всі закупівлі потрібно переводити в тендери, адже якщо їх немає, зазвичай державний сектор уже має своїх знайомих підрядників, які постачають продукцію за максимальною ціною. Тендери відкривають безліч можливостей для українців і допомагають державі зекономити чималі кошти”.