Відкриття державних даних у медичній сфері допомагає українцям економити кошти та отримувати якісніші послуги – дослідження

В Україні дослідили, як змінилася система охорони здоров’я після публікації даних МОЗ та НСЗУ та як це вплинуло на пацієнтів, бізнес і медичну реформу

15 грудня 2020, Київ. Міністерство цифрової трансформації України разом із проєктом USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS» презентує результати якісного дослідження про вплив відкриття даних Міністерства охорони здоров’я та Національної служби здоров’я України на суспільство.

У дослідженні зібрали приклади використання відкритих даних та проаналізували, як вони допомагають українцям у вирішенні медичних питань. Зокрема, у звіті аналізується, чи можна заощадити кошти під час купівлі ліків, як отримати препарати безоплатно у своїй лікарні, як розібратися у процесі підписання декларацій із лікарями, які зміни відбуваються у системі охорони здоров’я і куди йде бюджет тощо. 

Національна служба здоров’я України є одним серед лідерів у відкритті даних. Однією серед перших державних установ почала використовувати дашборди (аналітичні панелі) для візуалізації медичних даних у зрозумілому для користувачів форматі. Скажімо, можна знайти інформацію: скільки бюджетних коштів виплачено медзакладам та аптекам будь-якого регіону та за які послуги, дані щодо лікарень, кількість підписаних декларацій зі спеціалістами, інформацію щодо COVID-19 тощо. Наразі на сайті НСЗУ міститься 21 дашборд, а кількість переглядів становить понад 2 млн[1].

Як відкриті дані у медичній сфері допомагають пацієнту, бізнесу або громадськості:

  • Економія та безпека під час купівлі ліків чи безоплатне їх отримання: сервіс «Ліки Контроль» дає змогу знаходити дешевші аналоги та убезпечити себе від підробок. За допомогою сервісу «Є ліки» можна перевірити наявність у лікарні препаратів, придбаних державним коштом, і не купувати їх у разі призначення. Дашборд про аптеки-учасниці програми «Доступні ліки» допомагає знайти найближчу аптеку, де можна отримати ліки безоплатно за програмою реімбурсації.
  • Комунікація з медзакладами. Завдяки місцевому порталу «MedKontrol» та чат-боту «Марта» у Маріуполі можна швидко записатися на прийом до лікаря, дистанційно отримати інформацію про захворювання, діагностику та ліки. Інші міста України теж активно долучаються до створення таких сервісів.
  • Розвиток бізнесу власників аптечних закладів. Дашборд про аптеки-учасниці програми «Доступні ліки» допоможе визначити, у яких місцевостях бракує аптек та ухвалити рішення щодо доцільності приєднання до держпрограми «Доступні ліки».
  • Сприяння прозорості та підзвітності органів влади та медзакладів. НСЗУ звітує про усі витрачені кошти на медичні послуги та закуплені препарати на своєму сайті та на держпорталі відкритих даних – це допомагає знижувати рівень корупції. Журналісти-розслідувачі готують матеріали на основі відкритих даних, що стають важелем впливу на ухвалення рішень органами влади на користь суспільства, а також розвінчують міфи про медреформу.

Детальніше ознайомитися з прикладами використання відкритих даних у сфері охорони здоров’я можна у звіті за посиланням.

Це третій звіт із серії якісних антикорупційних досліджень, в яких аналізують вплив відкриття даних на галузі економіки України. Восени вийшли дослідження про відкриті дані у будівельній сфері та про відкриті дані щодо будівництва та ремонту доріг.

Звіт українською за посиланням


[1] За даними НСЗУ станом за 1-3 квартали 2020 року.