Законопроєкт про впровадження електронної акцизної марки Верховна Рада зможе розглянути вже найближчим часом

Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової і митної політики рекомендував до другого читання законопроєкт, що передбачає запуск системи простежуваності для алкогольної та тютюнової продукції в Україні та впровадження електронної акцизної марки. Очікується, що еАкциз почне діяти з 2026 року.

Одним з найбільших антикорупційних кроків еАкцизу стане обов’язкове маркування підакцизної алкогольної та тютюнової продукції для Duty Free. Приміром, за висновками Kantar Україна, понад половину всього нелегального ринку тютюнових виробів України у 2022 році припадає саме на продукцію з написом Duty Free або призначену для експорту, що нелегально продається на внутрішньому ринку. Втрати бюджету від реалізації таких сигарет становлять 11,2 млрд грн.

Електронна акцизна марка буде виражена двовимірним DataMatrix-кодом, що має дві основні переваги: стійкість зчитування навіть при фізичному пошкодженні поверхні коду до 30%, а також його малий розмір. Виробники та імпортери самостійно генеруватимуть в системі та наноситимуть електронну акцизну марку на кожну пляшку чи пачку цигарок. Ці коди об’єднуватимуться у групові коди, що наноситимуться на блоки, короба, ящики та палети. 

«Такий підхід спростить облік товарів для бізнесу та дозволить державі отримувати повну інформацію про весь ланцюг постачання продукції та аналізувати обсяги, що безпосередньо доходять до полиць магазинів. А головне, бачити, на яких етапах частина продукції зникає з обігу і поповнює нелегальний ринок», – зазначає Данило Молчанов, керівник USAID / UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ TAPAS», що забезпечує експертну та технічну підтримку реалізації проєкту еАкциз.

Запропоновані законопроєктом законодавчі зміни також містять норми ЄС щодо маркування та контролю за рухом тютюнових виробів, прописані в ключовій Директиві Євросоюзу 2014/40/ЄС.  

Участь у підготовці текст законопроєкту до другого читання взяли Міністерство цифрової трансформації, Міністерство фінансів, Державна податкова служба, Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, а також представники усіх профільних асоціацій та бізнесу.