Його провела Київська школа економіки за сприяння Міністерства цифрової трансформації України у межах проєкту USAID / UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS», щоб оцінити прямий економічний вплив відкриття даних державними органами та ефект, який ці дані створюють для національної економіки.

У дослідженні зібрані основні результати та прогнози майбутнього впливу відкритих даних на українську економіку та зайнятість, а також описані вигоди, які створює використання сервісів на основі відкритих даних для різних сфер, включаючи боротьбу з корупцією.

Оцінювання економічного ефекту здійснювалося за двома підходами – «Згори – вниз» та «Знизу – вгору», які базуються на адаптованих рекомендаціях Capgemini Invent.

Перший підхід передбачає оцінку економічних аспектів відкритих даних на макрорівні – розмір ринку, потенціал відкритих даних у різних секторах України та зайнятість, пов’язана з відкритими даними. Другий підхід оцінює окремі проєкти із подальшою агрегацією для отримання загального ефекту – економічного та антикорупційного, соціального, екологічного впливу відкритих даних.

Крім того, для оцінювання ринку відкритих даних використовували два сценарії — консервативний та оптимістичний.

Оптимістичний сценарій передбачає, що частка відкритих даних у ВВП України відповідає середній частці відкритих даних у ЄС, оскільки стан розвитку відкритих даних в Україні відповідає середньому рівню країн ЄС.

Консервативний сценарій не використовує поточної частки відкритих даних у економіці ЄС, оскільки відкриті дані у ЄС мають значно довшу історію використання, ніж в Україні. Цей сценарій відштовхується від попереднього оцінювання прямого ефекту відкритих даних в Україні та припускає, що темпи зростання українського ринку протягом 2017—2020 років відповідають темпам зростання ринку відкритих даних ЄС у перші роки їх активного застосування.

Відкриті дані — це цінний ресурс, який допомагає посилити цифрову та реальну економіку і сприяє економічному зростанню в Україні. Держава почала активно відкривати дані про різні аспекти діяльності у 2016 році після ухвалення Постанови №835. Тоді ситуація як із доступом до публічної інформації, так і з публікацією відкритих даних в Україні відставала від показників країн ЄС. За останні роки Україні вдалося суттєво покращити свої позиції, про що свідчить рейтинг щорічного Європейського дослідження зрілості сфери відкритих даних — Open Data Maturity Report, згідно з яким, у 2021 році Україна посіла шосте місце серед 34 країн і увійшла до країн, що задають тренди.

За останні роки в Україні створили понад сім десятків сервісів на основі відкритих даних, щомісячна аудиторія яких становить, за різними оцінками, від пʼяти до семи мільйонів осіб. Щороку стає доступною все більша кількість наборів даних. Відкриті дані стали основою для боротьби з корупцією та цифрової трансформації держави.

А суспільство – журналісти, бізнес і просто зацікавлені громадяни – робить на основі відкритих даних оцінки та прогнози, а також створює нові інструменти провадження бізнесу та взаємодії з державою. Наприклад, щоб перевірити бізнес-партнера на доброчесність, оцінити ризик при купівлі об’єкту нерухомості або землі, дізнатися, коли буде відремонтована вулиця, – для цього потрібен лише ноутбук чи смартфон і сервіс на основі відкритих даних допоможе вирішити питання.

Докладніше ознайомитися із дослідження можна за посиланням https://bit.ly/3p2w3S3 або переглянути нижче: